Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 No 996-XIV.

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі – "Товариство") було створене згідно із законодавством України в 1997 році.  Основними напрямками діяльності Компанії є надання страхових послуг.

Відповідно до Витягу із Державного реєстру фінансових установ від 23.04.2024 року, виданого Національним Банком України, Компанія має право здійснювати діяльність із страхування (пряме страхування та вхідне перестрахування) за такими класами страхування:

клас 1 - страхування від нещасного випадку (у тому числі на випадок виробничої травми та професійного захворювання)

- страхування від нещасного випадку, уключаючи страхування на випадок виробничої травми та професійного захворювання

клас 2 - страхування на випадок хвороби (у тому числі медичне страхування)

- страхування на випадок хвороби - медичне страхування

клас 3 - страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу)

- страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного рухомого складу)

клас 5 - страхування повітряних суден

- страхування повітряних суден

клас 6 - страхування водних суден (морських суден, суден внутрішнього плавання та інших самохідних чи несамохідних плавучих споруд)

- страхування водних суден

клас 7 - страхування майна, що перевозиться [включаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)]

- страхування майна, що перевозиться [уключаючи вантаж, багаж (вантажобагаж)] незалежно від способу транспортування

клас 8 - страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ

- страхування майна від вогню та небезпечного впливу природних явищ

клас 9 - страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (включаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна), крім подій, визначених у класі 8

- страхування майна від шкоди, заподіяної градом, морозом, іншими подіями (уключаючи крадіжку, розбій, грабіж, умисне пошкодження/знищення майна)

клас 10 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання наземного транспортного засобу (у тому числі відповідальності перевізника)

- страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів, що здійснюється відповідно до Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”

- страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) наземних транспортних засобів (уключаючи залізничний транспорт), іншої, ніж визначена Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних

засобів”

- страхування відповідальності під час перевезень наземним транспортним засобом (уключаючи залізничний транспорт)

клас 11 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання повітряного судна (у тому числі відповідальності перевізника)

- страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) повітряного судна - страхування відповідальності під час перевезень повітряним судном

клас 12 - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання водного судна (у тому числі відповідальності перевізника) - страхування відповідальності, яка виникає внаслідок використання (експлуатації) водного судна

- страхування відповідальності під час перевезень водним судном клас 13 - страхування іншої відповідальності (крім визначеної у класах 10, 11, 12)

- страхування іншої відповідальності перед третіми особами, ніж відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, без обмежень та особливостей, які дають підстави для застосування спрощеного підходу для розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу

 клас 14 - страхування кредитів

- страхування кредитів

клас 15 - страхування поруки (гарантії)

- страхування виданих порук (гарантій) та/або прийнятих гарантій клас 16 - страхування інших фінансових ризиків (крім визначених класами 14, 15)

- страхування інших фінансових ризиків, крім страхування кредитів та поруки (гарантії)

клас 17 - страхування судових витрат

 - страхування судових витрат клас 18 - страхування витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили у скрутне становище під час здійснення подорожі - страхування медичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон - страхування витрат, інших ніж медичні, пов’язаних з наданням допомоги (асистанс) особам, які потрапили в скрутне становище під час здійснення подорожі (поїздки) на території України або за кордон

Портфель Товариства представлений різним видами страхування. За результатами 2024 року Товариство займає 6,7% від загального обсягу прямих страхових премій на ринку (за даними Національної Асоціації Страховиків України). На ринку добровільного медичного страхування Товариство займає 2,8% ринку, на ринку послуг КАСКО 3,1%. На ринку послуг ОСЦПВ за результатами 2024 року Товариство входить до трійки лідерів і має частку 14,7% ринку  (10,4% за даними МТСБУ).

Стратегія компанії полягає, головним чином, у досягненні провідних позицій на страховому ринку України, подальшому розвитку регіональної мережі із наданням широкого спектру страхових продуктів для захисту економічних інтересів суб'єктів господарювання, діяльності української економіки, та формування позитивного іміджу страхової сфери серед населення країни.

Головними цілями Компанії є:

- отримання прибутку від страхової діяльності в цілому та по окремих видах страхування зокрема;

- підвищення кваліфікації фахівців страхової сфери;

- популяризація страхування посеред юридичних та фізичних осіб;

- розвиток ринку страхових послуг шляхом імплементації нових та прогресивних страхових продуктів, які надаватимуть адекватне страхове покриття для задоволення потреб клієнтів;

- оптимізація процесів страхування шляхом диджиталізації з метою збільшення доступності страхових послуг, та оптимізації витрат.

У структурі ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВIЄННА IНШУРАНС ГРУП" є двадцять п'ять Обласних Дирекцій (далі - РП), розташованих по всій території України. Бухгалтерський та податковий облік в Товаристві ведуться централізовано Головним офісом у розрізі кожного РП.

За результатами 2024 року Товариство отримало страхових премій на суму 2517 млн. грн., що на 26% більше ніж у 2023 році. Частка моторних видів страхування зменшилась і складає 82%, інших видів 18%. За результатами 2024 року Товариство отримало прибуток до оподаткування відповідно до фінансової звітності у розмірі 1,978 млн. грн.

Фінансові активи компанії, включаючи фонди в Моторному (транспортному) бюро України, зросли на 21% та становлять 1 935 тис.грн., Страхові зобов’язання на 31% і становлять 1 644 тис.грн._

Головні досягнення Товариства викладено на сторінці: http://kniazha.com.ua/ua/company/history/ .

Фінансові результати розкрито на сторінці: http://kniazha.com.ua/ua/company/otcet/ .

Основну долю у зобов’язаннях Товариства становлять страхові резерви (резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені та резерв коливань збитковості). На 31.12.2024. сума зобов’язань за договорами страхування та перестрахування становить 1587,2 млн. грн. (91% всіх короткострокових та довгострокових зобов’язань Товариства). Загальна сума активів на 31.12.2024 згідно з фінансовою звітністю становить 2177,6 млн. грн. Активи, якими Товариство покриває страхові резерви (згідно Постанови Національго банку України № 201 від 29.12.2023 р "Про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика") є: грошові кошти на поточних рахунках, банківські вклади (депозити), нерухоме майно, облігації внутрішньої державної позики України, непрострочена дебіторська заборгованість, технічні резерви за договорами вихідного перестрахування, кошти у цільових страхових фондах Моторного (транспортного) страхового бюро України. Протягом 2024 року Товариство повністю виконувало всі вимоги щодо рівня регулятивного капіталу, вимоги до мінімального капіталу та покриття страхових резервів, які встановлені Законом України "Про страхування" та нормативними актами Національного банку України.

Товариство використовує ресурси виключно з метою задоволення господарсько-побутових потреб, наприклад водними ресурсами, електроенергією, вчасно усуваються всі несправності, проводяться профілактичні та заплановані роботи з обслуговування внутрішніх систем в приміщенням Товариства. Своєчасно та в повному обсязі сплачуються платежі за використання ресурсів.

Товариство забезпечує безперешкодний доступ до своїх приміщень державних органів, що реалізують державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів.

При цьому слід зазначити, що Товариство дбає про екологічні аспекти, зокрема, діджиталізує внутрішні процеси (наприклад, використання еклектронного документообігу, в тому числі і щодо надання страхових послуг клієнтам).

З огляду на актуалізацію ESG (Environmental, Social, Governance), політику сталого розвитку Товариство спрямовує свої внутрішні процеси на імплементацію відповідних вимог та стандартів. В тому числі це стосуватиметься і підходів до страхових продуктів Товариства та мотивації клієнтів.

Товариство є частиною міжнародної групи VIG та втілює європейські стандарти і підходи до кадрової політики. Створення умов для розвитку працівників, а також атмосфери, яка, дійсно, була б позитивна для розкриття та розвитку потенціалу працівників – одна з найважливіших задач Товариства.

Групові стандарти управління кадровими ресурсами та оплати праці затверджені відповідним Рішенням Правління Товариства. Серед них:

Виключення будь-якої дискримінації, що ґрунтується на статі, віці, фізичних вадах, релігії чи етнічній приналежності;

Чіткий опис завдань та відповідальності для кожного співробітника;

Максимальна об’єктивність під час процесу підбору персоналу;

Виключення будь-якого конфлікту інтересів;

Тощо.

Загальна кількість штатних працівників на кінець 2024 року – 675 осіб,  з яких 492 жінки.

У якості заохочень в Товаристві існує система преміювання.

В Товаристві згідно Закону України "Про охорону праці" створено Службу охорони праці, яка виконує всі покладені на неї завдання та обов’язки згідно законодавства України.

Для навчання та освіти персоналу існує постійно діюча Система дистанційного навчання у межах Товариства, а також фінансування участі працівників у профільних навчальних заходах (в тому числі міжнародних) за межами товариства (майстер-класах, семінарах тощо).

Для виявлення потенційних випадків шахрайства та хабарництва у Товаристві існує Департамент безпеки.

Для забезпечення створення та ефективного виконання функції з управління ризиками Компанією створено постійно діючий підрозділ - Департамент  з управління ризиками, який очолює Директор департаменту з управління ризиками, який є у відповідності до норм Закону України "Про страхування" та вимог регулятора ключовою особою Головним ризик-менеджером.

Компанія використовує систему управління ризиками ("ризик-менеджмент"), яка включає низку різноманітних заходів організаційно-фінансового характеру, що спрямовані на мінімізацію можливих збитків, які може понести Компанія у зв'язку з настанням негативних подій.

Система управління ризиками складається з наступних етапів:

• Ідентифікація ризику — виявлення та реєстрація всіх можливих джерел ризиків, які можуть вплинути на досягнення цілей Компанії. Включає як перегляд існуючих ризиків і джерел ризику, що могли змінитись, так і виявлення та реєстрацію нових ризиків, що виникли і повинні бути взяті до уваги. Поточний список можливих ризиків Компанії складається з суттєвих ризиків, таких як ринковий ризик, андеррайтинговий ризик, кредитний ризик, операційний ризик та додаткових ризиків, таких як ризик ліквідності, стратегічний ризик, репутаційний ризик.

• Оцінка ризику та аналіз — оцінка суттєвості ризику та визначення величини ризику. Вимірювання ризиків та чинників ризику ґрунтується на двох різних підходах: кількісний підхід застосовується до всіх категорій ризиків, які можуть покладатися на достатню кількість історичних даних для статистичного аналізу, таких як ринкові ризики, кредитні ризики, ризики андеррайтингу тощо, та якісний підхід може застосовуватися для всіх категорій ризиків, для яких немає достатньої кількості даних для достовірного статистичного аналізу, наприклад, для операційних, стратегічних ризиків, ризиків репутації та ліквідності  (оцінка ймовірності та чутливості, експертна оцінка).

• Рішення щодо управління ризиками та їх виконання — вибір найоптимальніших засобів по мінімізації ризиків. Основними можливостями поводження з ризиками в рамках управління є:

- Уникнення ризику

- Пом’якшення ризику

- Передавання ризику

- Прийняття ризику

• Моніторинг ризику — це процес забезпечення того, щоб профіль ризиків Компанії постійно відповідав уподобанням щодо ризиків та стратегії управління ризиками, і також процес спрямований на контроль ефективної та своєчасної реалізації планів дій, щодо яких було прийнято рішення.

• Звітування — стосується усіх вищеперерахованих етапів процесу управління ризиками. Даний етап виконується відповідальним працівником з управління ризиками.

Додатковим елементом управління ризиками є аудит зі сторони материнської компанії ВІЄННА 1НШУРАНС ГРУП АГ Вінер Ферзіхерунг Группе.

Система управління ризиками відповідає вимогам норм Закону України "Про страхування" та норм Постанови Правління Національного Банку України "Про затвердження Положення про вимоги до системи управління страховика" №194 від 27.12.2023 року.

Діяльність Товариства пов’язана із наданням фінансових послуг, у зв’язку з чим Товариство не проводить досліджень, інноваційної діяльності та розробок.

Предметом безпосередньої діяльності Товариства є, окрім страхової діяльності, також і діяльність з формування та розміщення коштів страхових резервів. Товариство проводить свою інвестиційну діяльність з розміщення коштів страхових резервів та власних коштів у відповідності до статті 44 Закону України "Про страхування" та з урахуванням вимог Постанови Національного банку № 201 від 29.12.2023р, щодо якості та методики оцінки прийнятних активів, які враховуються для розрахунку регулятивного капіталу страховика, та активів у покриття технічних страхових резервів.  

Також Товариство фіксує напрямки та обсяги інвестицій шляхом розроблення та затвердження Наглядовою Радою Інвестиційно-ризикової  стратегії Товариства на майбутній рік.

Виконуючи вимоги обох документів в 2024 році Товариство здійснювало розміщення коштів страхових резервів та власних коштів виключно шляхом відкриття депозитних рахунків в державних та іноземних банках та придбання облігацій внутрішньої державної позики. Інвестиції в корпоративні облігації та акції підприємств не проводилися.

Управління фінансовими інвестиціями Товариство здійснювало самостійно без залучення компанії з управління активами.

Оскільки страховий ринок України перебуває у фазі інтенсивного розвитку, Компанія вбачає величезний потенціал у подальшому розвитку добровільних видів страхування, зокрема, добровільного медичного страхування, страхування майна (як юридичних, так і фізичних осіб). Для цього Компанія націлена на розробку більш сучасних продуктів з використанням найкращого досвіду компаній Групи VIG по страхуванню малого та середнього бізнесу, а також надання повноцінних пакетів страхових послуг для задоволення потреб фізичних осіб у страхуванні домашнього майна. При цьому, Компанія вважає, що дигіталізація страхових послуг прискорить та зробить значно простішим процес їх надання для всіх споживачів, як  добровільних, так і  обов’язкових видів страхування.

Товариство подає окремий звіт про корпоративне управління у відповідності до вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Товариство з обмеженою відповідальністю «БДО»

20197074

www.bdo.ua

https://kniazha.ua/about/finansova-informatsiya/finansova-zvitnist

Малащук О.В.

договір № 05/24А/5003 про надання аудиторських послуг від 18 жовтня 2024 року

2024 рік

початок проведення аудиту – 18 жовтня 2024 року, закінчення – 28 лютого 2025 року

01 - немодифікована думка

Електронний підпис ключового партнера з аудиту ТОВ "БДО" Малащука О. В. у Системі фінансової звітності є підтвердженням підписання ним виключно звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності, складеної у відповідності до МСФЗ станом на та за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року, від 28 лютого 2025 року, який розміщено на веб-сайті ПрАТ "УСК " Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за посиланням https://kniazha.ua/about/finansova-informatsiya/finansova-zvitnist. ТОВ "БДО" та ключовий партнер з аудиту Малащук О. В. не несуть будь-якої відповідальності за повноту і достовірність фінансової звітності, складеної ПрАТ "УСК " Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в єдиному електронному форматі (XBRL) станом та за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року, та не несуть зобов’язання щодо подання або будь-якої перевірки (валідації) фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі (XBRL).

Фінансова звітність, представлена достовірно, у всіх суттєвих аспектах, відображає фінансовий стан Компанії на 31 грудня 2024 року, сукупний дохід, а також рух грошових коштів і зміни у власному капіталі за рік, що закінчився на вказану дату, відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) та вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV щодо складання фінансової звітності.

Основні принципи облікової політики, що використовувались у ході підготовки цієї фінансової звітності, наведено в примітках. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх періодів, поданих у звітності, якщо не зазначено інше. Звітним періодом для складання фінансової звітності вважається календарний рік, проміжна скорочена фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Облікова політика ПрАТ "УСК"КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (далі – Облікова політика) визначає єдині методологічні основи організації ведення бухгалтерського обліку та сформована у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно з положеннями Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

Рік, що закінчується 31 грудня 2024 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України – гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Компанія є повним членом Моторного (транспортного) бюро України. Відповідно до закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", нормативно-розпорядчих документів МТСБУ Компанією сформовано фонди, кошти яких перераховано до МТСБУ.

Кошти фондів використовуються за напрямками, визначеними вище вказаним законом та положеннями/рішеннями МТСБУ. Рух коштів відображаються відповідно до звітів МТСБУ.

По  залишках коштів у фондах МТСБУ  у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" Компанія сформувала резерв очікуваних кредитних збитків. Оскільки кошти фондів Моторне транспортне бюро як розпорядник розміщує у фінансові активи у вигляді депозитних вкладів та державних боргових цінних паперів то при розрахунку резерву очікуваних кредитних збитків було застосовано аналогічні підходи, як і до розрахунку резерву по аналогічних фінансових інструментах в інвестиційному  портфелі Компанії.

Залишок коштів у фондах МТСБУ з урахуванням резерву очікуваних кредитних збитків представлено в таблиці:

У фінансовій звітності Компанії в позиції грошових коштів та їх еквівалентів відображено залишки на поточних рахунках Компанії у банківських установах, які не є обмеженими для використання.

Структуру грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31.12.2024 та 31.12.2023 наведено в таблиці.

Станом на 31.12.2024 р. та на 31.12.2023 р. грошові кошти Компанії під обтяженнями не перебувають.

Депозити в банках

Деталізація по розміщенню депозитних вкладів наведена в таблиці:

У відповідності до МСБО 12 Компанія розраховує відстрочені  податкові активи чи зобов’язання, які відображають майбутні податкові зобов’язання Компанії в разі реалізації існуючих тимчасових різниць між бухгалтерським та податковим обліком.

Відстрочені податкові зобов’язання – суми податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць.

Відстрочені податкові активи – це суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до:

а) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню;

б) перенесення невикористаних податкових збитків на майбутні періоди; та

в) перенесення невикористаних податкових вигод на майбутні періоди.

Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов'язань відносно перенесених податкових збитків та тимчасових  різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов'язань та їхньою балансовою вартістю для цілей фінансової звітності.

Відстрочені податкові зобов’язання, як правило, визнаються у відношенні до всіх тимчасових різниць, які збільшують оподатковуваний прибуток, а відстрочені податкові активи по тимчасових  різницях, що зменшують оподатковувану базу, та перенесені податкові збитки відображаються лише тією мірою, в якій існує імовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці.

Активи та зобов'язання з відстроченого оподаткування визначаються із використанням ставок оподаткування, які введені в дію або практично були введені в дію станом на звітну дату і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені податкові збитки.

Відстрочений податок визнається у у складі прибутку чи збитку за виключенням випадків, коли він пов’язаний зі статтями, які безпосередньо відносяться до статей капіталу. У таких випадках відстрочений податок також визнається у складі капіталу. У іншому сукупному доході відображаються суми накопиченого резерву очікуваних кредитних збитків по фінансових інвестиціях, капітал у дооцінках, який включає дооцінку основних засобів та дооцінку фінансових інвестицій, та накопичені суми впливу зміни ставок дисконтування відповідно до МСФЗ 17 "Страхові контракти".

Амортизація об'єктів приміщень, вдосконалень орендованого майна та обладнання розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості до ліквідаційної вартості протягом строку їх експлуатації.

Терміни амортизації представлені в таблиці:

Амортизація по нематеріальних активах нараховується за методом лінійного нарахування зносу протягом передбачуваного строку їх корисного використання і відображається у складі прибутку або збитку за рік.

Терміни амортизації представлено в таблиці:

*безстрокові ліцензії не амортизуються

Грошові кошти та їх еквіваленти включають грошові кошти на поточних рахунках, грошові кошти на вкладних (депозитних) рахунках до запитання, інших рахунках у банках, які можуть бути вільно використані для поточних операцій, кошти в касі підприємства, кошти в дорозі, електронні кошти та еквіваленти грошових коштів

Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за амортизованою вартістю. Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються за перерахунком в гривні по курсу Національного банку на дату складання фінансової звітності. Курсові різниці, які виникають внаслідок різниці оцінки активів та зобов’язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, на дату первісного визнання і дату складання фінансового звіту, відображаються як дохід або витрати періоду, в якому вони виникають.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають залишки на рахунках в банках, які не є обмеженими для використання. Кошти, щодо яких існують обмеження стосовно їх використання, виключаються з грошових коштів та їх еквівалентів.

Витрати на заробітну плату, внески до фондів соціального страхування, оплачувані річні відпустки та лікарняні, премії, а також негрошові винагороди нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Компанії. Компанія не має юридичного чи умовного зобов'язання сплачувати пенсійні чи інші платежі, окрім платежів по державній системі соціального страхування.

При формуванні забезпечення на виплату відпусток Компанія керується, зокрема, МСБО 19 "Виплати працівникам". Сума забезпечення визначається на щомісячній основі.

Боргові фінансові активи Компанія класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Тест контрактних грошових потоків полягає у перевірці того, чи призводять умови договору до виникнення грошових потоків, які представляють собою виключно виплати основної суми боргу та відсотків за непогашеною сумою боргу, тобто грошові потоки, які відповідають основним механізмам кредитування. На відміну від тесту бізнес-моделі, така оцінка має проводитись у відношенні інструменту.

Визначення бізнес-моделі відбувається при первісному визнанні активу.

Компанія класифікує  боргові фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю з переоцінкою через інший сукупний дохід на основі обох таких чинників:

а) моделі бізнесу для управління фінансовими активами; та

б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.

Компанія здійснює класифікацію та оцінку фінансових активів, виходячи з бізнес моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором.

В рамках бізнес-моделей з управління фінансовими активами Компанія виділяє такі групи фінансових активів:

Оцінку фінансових активів під час первісного визнання та подальшу їх оцінку Компанія здійснює у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", як наведено в таблиці нижче.

Після первісного визнання Компанія оцінює фінансовий актив за справедливою вартістю або амортизованою собівартістю.

Компанія визначає фінансові активи за амортизованою вартістю (АС), або справедливою вартістю через інший сукупний дохід (FVOCI) на основі характеристик контрактних грошових потоків і бізнес-моделі управління фінансовими активами.

Фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, якщо виконуються обидві такі умови:

а) актив утримують в моделі бізнесу, мета якої - утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків;

б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму.

Компанія припиняє визнання фінансового активу коли є наявність хоча б однієї з умов припинення визнання фінансового активу:

а) закінчився строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу, або

б) фінансовий актив передано.

Фінансовий актив вважається переданим, якщо передаються контрактні права на одержання грошових потоків від нього, або, якщо контрактні права зберігаються, але підприємство бере на себе контрактне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою. Визнання фінансового зобов’язання припиняється, якщо зобов’язання виконано (погашено) або термін його дії вичерпано.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:

а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та

б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання)

визнають у прибутку або збитку.

Фінансовий інструмент – це контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одної юридичної особи і фінансового зобов’язання або інструмента капіталу іншої юридичної особи.

В момент початкового визнання фінансових інструментів Компанія здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Фінансовий актив оцінюють за справедливою вартістю через прибутки та збитки , окрім випадків, коли його оцінюють за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і

b) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Фінансові зобов’язання виникають у результаті договірних відносин та вимагають сплати коштів або передачі інших фінансових активів іншим компаніям та організаціям (наприклад, кредиторська заборгованість) або обміняти фінансові інструменти з іншою компанією на потенційно невигідних умовах (наприклад, опціон на акції, наведений у балансі його емітента).

Залежно від характеру виконання виділяють фінансові зобов’язання: імперативні (сторона зобов'язана виконати тільки певні дії); альтернативні (сторона може вибирати, які обов'язки виконувати); факультативні (сторона виконує крім основного зобов'язання ще і додаткові умови).

Фінансові зобов'язання первісно оцінюються за справедливою вартістю.

Припинення визнання фінансових зобов’язань

Фінансове зобов'язання (або його частина) погашається, якщо боржник:

(а) або виконав зобов'язання (чи його частину) шляхом здійснення платежу на користь кредитора, як правило, грошовими коштами, іншими фінансовими активами, товарами або послугами, або

(б) був юридично звільнений від основної відповідальності за зобов'язання (чи його частину) або внаслідок судового процесу, або за рішенням кредитора (якщо боржник надав гарантію, то ця умова все ще може виконуватись).

Операції Компанії, виконані в іноземній валюті, обліковуються за курсом обміну Національного банку України, чинним на дату здійснення операції. Прибутки та збитки, які виникають при розрахунках по таких операціях, а також при перерахунку активів та зобов’язань, деномінованих в іноземних валютах, відображаються у складі прибутку чи збитку, окрім сум, які відносяться до компонентів, що відображаються у складі іншого сукупного доходу. Монетарні активи і зобов’язання, виражені в іноземній валюті, перераховуються по валютному курсу, що діє на звітну дату. Немонетарні статті, які відображаються за справедливою вартістю і деноміновані в іноземних валютах, конвертуються за курсами обміну валют, встановленими на дату визначення справедливої вартості.

Доходи і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті розрахунків по операціях і перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на кінець року, відображаються у складі фінансового результату.

Функціональною валютою звітності є національна валюта України – гривня. Операції в інших валютах розглядаються як операції в іноземній валюті.

Валюта подання – гривня, яка округлюється до найближчої тисячі, якщо не вказано інше.

Дана фінансова звітність є індивідуальною фінансовою звітністю, оскільки Компанія не має інвестицій до дочірніх підприємств, з якими б мала складати консолідовану звітність.

Ця фінансова звітність відображає оцінку управлінського персоналу щодо впливу змін умов здійснення діяльності в Україні на операції та фінансовий стан Компанії. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінок управлінського персоналу.

Визнання очікуваних кредитних збитків (ECL)

Збитки визнаються на дату первісного визнання та на звітні дати.

Очікувані кредитні збитки мають відображати:

• об'єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів

• часову вартість грошей

• обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату.

Компанія розробляє моделі оцінки очікуваних збитків за кожним видом фінансових активів, враховується історична, поточна та прогнозна інформація (включно з макроекономічними даними).

У відповідності до МСФЗ 9, усі фінансові боргові активи, класифіковані як FVOCI або AC, підпадають під дію МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.

Торгова та орендна дебіторська заборгованість підлягає знеціненню згідно з МСФЗ 9 і розглядатиметься за спрощеним підходом.

Компанія оцінює якість фінансових активів наступним чином:
- якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом істотно не зріс з моменту первинного обліку, то резерви під збитки за цим фінансовим активом дорівнюють сумі ECL протягом 12 місяців (12-months ECL);
- в разі значного збільшення кредитного ризику з моменту первинного обліку, Компанія визнає резерви під збитки за цим фінансовим активом рівними сумі ECL протягом дії активу (lifetime ECL);

Якщо протягом попереднього звітного періоду Компанія сформувала резерв на покриття втрат фінансовим інструментом на суму lifetime ECL, але станом на поточну дату кредитний ризик зменшився і відповідає початковому рівню, Компанія знову оцінює резерв під збитки на суму, що дорівнює 12-months ECL.

Винятком є придбані, або знецінені фінансові активи (РОСІ), резерв під які завжди повинен відображати lifetime ECL.

Компанія використовує наступні Етапи для оцінки кредитного ризику:

Етап 1 включає фінансові інструменти, щодо яких не відбулося значного збільшення  кредитного ризику з моменту первинного обліку. По цим активам враховується 12-months ECL, які представляють собою "частину очікуваних кредитних збитків протягом терміну дії в результаті дефолту, що можлива протягом 12 місяців після звітної дати".

Етап 2 включає фінансові інструменти, щодо яких відбулося значне збільшення кредитного ризику з моменту первинного обліку, але не відбувся дефолт. По цим активам враховуються lifetime ECL, що представляють собою збитки за всіма можливими подіями протягом очікуваного терміну дії фінансового активу.

Етап 3 включає фінансові інструменти, які вважаються інструментами зі знецінення. У цьому випадку вже понесені кредитні збитки за активами. Відносно цих активів враховуються lifetime ECL що представляють собою збитки за всіма можливими подіями протягом очікуваного терміну дії фінансового активу.

Всі придбані або створені активи, які не є POCI, відносяться до Етапу 1 з самого початку незалежно від категорії ризику. Надалі Компанія проводить відповідну оцінку на кожну звітну дату.

Розрахунок очікуваних кредитних збитків (ECL)

Стандарт визначає кредитний збиток як різницю між усіма договірними грошовими потоками, які належать суб’єкту господарювання згідно з контрактом, і всіма грошовими потоками, які суб’єкт господарювання очікує отримати, тобто всіма грошовими недоліками, дисконтованими за первісною ефективною процентною ставкою (EIR) для активів, що не є POCI, і EIR з поправкою на кредитний ризик (caEIR) для активів POCI відповідно. Стандарт не передбачає конкретних підходів до оцінки ECL і навіть не вимагає застосування PD.

Під час вимірювання ECL, щоб отримати неупереджену та зважену за ймовірністю суму, необхідно оцінити діапазон можливих результатів. Це передбачає визначення можливих сценаріїв, які визначають:

* сума та час грошових потоків для конкретних результатів та

* розрахункова ймовірність цих результатів.

ECL дисконтується з використанням ефективної процентної ставки (EIR), визначеної під час первісного визнання, або її наближення.

Щоб мати можливість розрахувати очікувані кредитні збитки протягом усього терміну дії, необхідно оцінити відповідний очікуваний термін дії для відповідних фінансових інструментів. МСФЗ 9 визначає ECL за весь термін дії як ECL, що є результатом усіх можливих подій дефолту протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту. Цей період не може бути довшим за максимальний договірний період, протягом якого суб’єкт господарювання наражається на кредитний ризик.

Оцінюючи максимальний договірний період і, отже, очікуваний термін дії фінансового інструменту, необхідно враховувати всі договірні умови цього інструменту, які можуть змінити договірний період.

Визначивши відповідний очікуваний термін дії відповідних фінансових інструментів, очікуваний кредитний збиток на рівні активів розраховується як різниця між усіма договірними грошовими потоками, дисконтованими за ефективною процентною ставкою, і всіма дисконтованими очікуваними грошовими потоками.

Стандарт передбачає, що методологічний підхід для розрахунку 12-місячного ECL представляє частину ECL за весь термін служби активу.

Податки на прибуток

Витрати/(доходи) з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені у складі іншого сукупного доходу або безпосередньо у складі капіталу у зв'язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді у складі іншого сукупного доходу або безпосередньо у складі капіталу.

Поточний податок - це сума, що має бути сплачена податковим органам або ними відшкодована стосовно оподатковуваного прибутку чи збитків за поточний та попередні періоди. Оподатковуваний прибуток або збиток базується на оціночних показниках, якщо фінансова звітність ухвалюється до моменту подання відповідних податкових декларацій. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі адміністративних та інших операційних витрат.

У цій фінансовій звітності оподаткування показано відповідно до вимог законодавства України із використанням податкових ставок та законодавчих норм, які діяли або фактично були введені в дію станом на звітну дату.

Згідно з прийнятими змінами до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року для страховиків доходи, отримані від реалізації договорів страхування інших, ніж договори довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 3%. Податок на прибуток за ставкою 18% оподатковується загальний фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований на різниці, визначені за правилами податкового обліку. У відповідності до вимог МСФЗ 17 "Страхові контракти" податок на страховий дохід є частиною витрат діяльності зі страхування і вважається витратами поточного періоду на здійснення страхової діяльності.

МСФЗ 17 "Страхові контракти"

Визнання, оцінка та представлення страхових контрактів

МСФЗ 17 "Страхові контракти" встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації щодо договорів страхування, договорів перестрахування та інвестиційних контрактів з умовами дискреційної участі.

Він представляє модель, яка вимірює групи контрактів на основі оцінки поточної вартості майбутніх грошових потоків, які, як очікується, виникнуть в Компанії з коригуванням на нефінансовий ризик та контрактну сервісну маржу (CSM.)

Згідно з МСФЗ 17 "Страхові контракти", дохід від страхування відображає надання послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги. В кожному звітному періоді дохід від страхування відображає:

- зміни в балансовій вартості зобов'язань на залишок покриття у разі зменшення їх розміру через надання послуг протягом періоду;

- фінансові доходи за страхуванням – у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику (у випадку використання загальної моделі оцінки грошових потоків).

Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання на залишок покриття:
- дохід від страхування – у разі зменшення розміру зобов'язання на залишок покриття через надання послуг протягом періоду;
- витрати на страхові послуги – у разі збитків за групами обтяжливих контрактів і відновлення таких збитків;
- фінансові доходи або витрати за страхуванням – у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику.

Інвестиційні компоненти не включаються до страхових доходів і витрат на страхове обслуговування.

Фінансові доходи та витрати від страхування, з виокремленням тих, що відображаються в складі прибутку/збитку та тих, що відображаються в складі іншого сукупного доходу, розкриваються у фінансовій звітності окремо від страхових доходів і витрат на страхове обслуговування.

Компанія застосовує спрощений підхід до оцінки зобов’язання на залишок покриття щодо групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи страхових контрактів, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі, та/або період покриття за кожним контрактом в групі становить один рік або менше.

До імплементації МСФЗ 17 "Страхові контракти" витрати щодо комісійної винагороди на випущені страхові контракти включались до складу фінансової звітності як окремі активи в статті відстрочені аквізиційні витрати та обліковувались в цій статті до їх включення до складу прибутку/(збитку) чи іншого сукупного доходу. Відповідно до МСФЗ 17 "Страхові контракти", окремими активами визнаються тільки аквізиційні грошові потоки від страхування, які виникають до визнання відповідних страхових контрактів (крім контрактів до яких застосовується спрощений підхід до оцінки зобов’язань на залишок покриття) Такі витрати включаються до балансової вартості відповідного портфеля контрактів та їх визнання припиняється із припиненням визнання відповідних контрактів.

За страховими контрактами, до яких застосовується спрощений підхід, будь-які активи для аквізиційних грошових потоків, включаються до балансової вартості відповідних портфелів випущених страхових контрактів.

Будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за портфелями утримуваних контрактів перестрахування включаються до балансової вартості портфелів утримуваних контрактів перестрахування.

Всі договори страхування Компанії містять суттєвий страховий ризик і є предметом обліку згідно з МСФЗ 17 "Страхові контракти". Договори страхування та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів.

Контракт є страховим контрактом лише в тому разі, якщо він передає значний страховий ризик. Компанія  визначає наявність значного страхового ризику та класифікує контракт як страховий, якщо договір страхування містить сценарій при якому вірогідна виплата значних додаткових сум.

Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного з них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми/ліміту відповідальності. Аналогічна ситуація з перестрахуванням, щодо якого є ймовірність суттєвих компенсацій перестраховика. Контракти, за якою Компанія передає значний страховий ризик, класифікуються як договори перестрахування.

Отже всі договори страхування та перестрахування є предметом застосування МСФЗ 17 "Страхові контракти".

Контракти страхування та перестрахування також наражають Компанію на фінансовий ризик в частині оцінки майбутніх грошових потоків та застосування ставкою дисконтування, що використовуються для коригування грошових потоків.

Всі договори страхування та перестрахування класифікуються як договори без прямої участі та оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА).

На звітну дату зобов’язання на залишок покриття за контрактами страхування та перестрахування  оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА) оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі та/або період покриття у кожного контракту в групі становить один рік або менше.

Під час прийняття рішення щодо оцінювання страхових контрактів та контрактів перестрахування із застосування підходу на основі розподілу премій, Компанією було враховано той факт, що переважна кількість договорів передбачає період покриття на дату їх класифікації строком 1 рік та менше.

Одночасно з цим, для контрактів, період покриття яких становить більше 1 року з дати класифікації було проведено додатковий аналіз та обрахунки щодо рівня можливого відхилень за умови якби зобов’язання на залишок покриття за такими контрактами було визначено з використанням загального методу. На кожну звітну дату Відповідальний Актуарій оцінює чи виконуються умови для використання підходу на основі розподілу премії по кожній групі страхових контрактів. Якщо вони не виконуються, то проводить тест на відповідність згідно внутрішньої методики і порівнює зобов’язання на залишок покриття розраховані загальною моделлю та за допомогою підходу на основі розподілу премії. Якщо різниця не матеріальна в абсолютному значенні, то Компанія продовжує використовувати підхід на основі розподілу премії, якщо матеріальна, то Компанія при оцінці зобов’язань на залишок покриття починає використовувати загальну модель.

Розрахунки показали, що відсутні суттєві різниці в оцінці залишку зобов’язання на покриття при застосуванні спрощеного та загального методів.

Компанія не здійснює коригування на часову вартість грошей і вплив фінансового ризику за потоками зобов’язання на покриття, оцінка яких здійснюється на основі розподілу премій.

Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Комісійні винагороди включаються до складу зобов’язань на покриття в розрізі портфелів, а у випадках, коли неможливо визначити портфель до якого вони відносяться, - розподіляються пропорційно нарахованим преміям.

Аквізиційні витрати щодо договорів вихідного перестрахування розподіляються пропорційно частці перестраховика в нарахованих преміях по продукту.

Межі договору Компанія визначає виходячи з:
- Строків дії договору по певному об’єкту страхування;
- Можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії без втрати премії за періоди, під час яких договір діяв чи можливості переглянути умови договори односторонньо зі сторони Компанії.

Відокремлення компонентів від договорів страхування та перестрахування

Страховий контракт може містити інвестиційний та (або) сервісний компонент.

Компанія аналізує контракти на наявність інвестиційного компонента. При наявності відокремлюваного інвестиційного компонента його облік відбувається за принципами МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Після виокремлення будь-яких компонентів фінансового інструмента, Компанія аналізує контракти на наявність будь-яких обіцянок щодо передачі страхувальникам окремих товарів або послуг, крім страхового покриття. У випадку наявності в страховому контракті  будь-якої обіцянки передати держателеві страхового полісу відокремлювані товари або нестрахові послуги, тобто сервісного компонента, його облік відбувається із застосуванням МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами".

При відокремленні компонентів від страхового контракту Компанія керується зазначеними принципами, можливістю відокремити компонент від страхового складової контракту та рівнем суттєвості.

Товар чи нестрахова послуга, обіцяні держателеві страхового полісу, є відокремлювані, якщо держатель страхового полісу може одержати користь від товару чи послуги або самостійно, або разом із іншими ресурсами, що є легкодоступними для держателя страхового полісу. Легкодоступними ресурсами є товари або послуги, що продаються окремо (Компанією чи іншим суб'єктом господарювання), або ресурси, які держатель страхового полісу вже одержав (від Компанії або від інших операцій чи подій).

Товар або нестрахова послуга, обіцяні держателеві страхового полісу, не є відокремлювані, якщо:

а) грошові потоки та ризики, пов'язані з товаром або послугою є дуже взаємопов'язаними з грошовими потоками та ризиками, що пов'язані зі страховими компонентами контракту; та

б) суб'єкт господарювання, об'єднуючи товар або нестрахову послугу зі страховими компонентами, надає значну послугу.

А також перевіряє матеріальність грошових потоків, які спричинені такими сервісними компонентами. Якщо такі грошові потоки є не матеріальні, то Компанія не відділяє сервісну компоненту від страхового контракту.

Якщо сервісна компонента має превентивний характер щодо зменшення збитків, то вона не відділяється від страхової компоненти.

Аналіз договорів страхування та перестрахування на предмет відокремленості товарів та нестрахових послуг від страхової компоненти виявив нестрахові компоненти у вигляді товару або нестрахової послуги і містяться у наступних портфелях:
- MCASCO (у вигляді технічного асистансу)
- HEALTH (у вигляді оздоровчих та профілактичних послуг)

але через їх нематеріальність та/або взаємопов’язності зі страховою компонентою, вони не відділяються від страхової компоненти і обліковуються згідно з МСФЗ 17 "Страхові контракти".

Станом на звітну дату 31 грудня 2024 року, а також на попередню звітну дату 31 грудня 2023 року у договорах перестрахування Компанії присутня інвестиційна компонента у договорі MTPL QS, яка визначається як різниця між максимальним та мінімальним рівнем комісійної винагороди від перестраховика.

Агрегація

Страхові контракти групуються за наступними принципами:
- Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю);
- Контракти, які підписані протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти);
- Мають подібну здатність, щоб бути або стати обтяжливими (обтяжливою групою) також можуть бути об’єднані в одну групу.

При первісному визнанні Компанія встановлює групи при первісному визнанні, а в подальшому не переглядає склад груп.

Група страхових контрактів складається з одного контракту, якщо це є наслідком застосування принципів перерахованих вище.

Портфель складається з контрактів, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом.

Слід очікувати, що контракти в рамках однієї лінійки продуктів, матимуть схожі ризики, а отже слід очікувати, що вони перебуватимуть в одному й тому самому портфелі, якщо управління ними здійснюється разом. Тому Компанія здійснює аналіз в розрізі продуктів страхування на предмет:
- Подібності продуктів та відокремлюваних компонент продуктів  (в частині схожих ризиків та принципів управління);
- Підходів до управління продуктами;
- Каналів продажів.

Основним критерієм розподілення на портфелі є види страхування та їх групування у Solvency II лінії бізнесу. Страхові контракти, які відносяться до одного виду страхування є схожими ризиками і управління якими здійснюється разом.

Продукти, які містять кілька ліцензій, розподіляються на портфелі відповідно до ліцензій, до яких вони відносяться, оскільки тарифи визначаються для кожної ліцензії окремо, і існує можливість дострокового припинення дії однієї ліцензії без розірвання основного контракту (припиняється окремо).

Компанія не включає контрактів, різниця між датами випуску яких перевищує один рік, до однієї й тієї самої групи страхових контрактів.

Річні когорти Компанія визначає на базі дати підписання договору. Всі адендуми, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є суттєвою модифікацією договору (не є предметом сторнування  та нарахування як новий договір у новій групі страхових контрактів).

При класифікації страхових контрактів обтяжливими Компанія застосовує критерії та підходи до оцінки, визначені МСФЗ 17.

Компанія виходить із того, що жоден із контрактів у портфелі не є обтяжливим при первісному визнанні, якщо факти та обставини не вказують на протилежне. При цьому використовується інформації про оцінки, зроблені у внутрішній звітності суб'єкта господарювання.

При першому використанні стандарту обтяжливість сукупності страхових контрактів визначається на базі наявної статистики щодо комбінованого коефіцієнту. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер і то відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх корегувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.

Компанія не очікує мати контракти, які на початковій стадіях визнання не мають значної ймовірності стати обтяжливими в майбутньому, враховуючи мінливість зовнішніх обставин.

При подальшому оцінюванню визначення обтяжливості базується на бюджетних показників Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості не змінюється.

Якщо в будь-який час протягом періоду покриття факти та обставини вкажуть на обтяжливість групи страхових контрактів або ця обтяжливість була очікуваною, виходячи з бюджетних показників на первісне визнання, то Компанія розраховує різницю між:
- балансовою вартістю зобов'язання на залишок покриття; та
- грошовими потоками виконання, що стосуються залишку покриття за даною групою.

До грошових потоків виконання відносяться:
- майбутні грошові потоки, у тому числі: премії, комісії, виплати, регреси, витрати на врегулювання, аквізиційні та адміністративні витрати;
- податок на договори страхування.

Дані показники додаються і щодо них відбувається дисконтування та коригування на нефінансовий ризик.

Якщо обтяжливі групи страхових контрактів мають пропорційне перестрахування, щодо них може визначатися частка перестраховика в компоненті збитку (чистий прибуток) як добуток компоненти збитку на розмір квоти.

Щодо нових продуктів Компанія формує ризик орієнтовний бізнес план, який є основною для визначення статусу щодо обтяжливості страхових контрактів.

Припинення визнання та модифікація

Модифікація контрактів може відбуватись за результатами внесення змін до діючих договорів або внаслідок внесення змін до законодавства.

Компанія аналізує зміни до діючих договорів на предмет їх відповідності умовах модифікації з урахуванням рівня матеріальності внесених змін. Рівень матеріальності в даному випадку є предметом значного судження управлінського персоналу та визначається Компанією з урахуванням фінансових показників окремих портфелів та залежить від середнього рівня договірної суми контрактів в даному портфелі, загального обсягу  портфеля, до якого включено відповідний контракт, та інших.

У разі модифікації умов страхового контракту суб'єкт господарювання припиняє визнання первісного контракту й визнає модифікований контракт, як новий контракт із застосуванням МСФЗ 17 "Страхові контракти" або інших Стандартів, які застосовуються лише, і тільки лише, у разі виконання будь-якої з умов, вказаних нижче:
- якби модифіковані умови містилися у контракті від самого початку, то:
- модифікований контракт було б виключено зі сфери застосування МСФЗ 17;
- суб'єкт господарювання відокремив би різні компоненти від основного страхового контракту, внаслідок чого виник би інший страховий контракт, до якого застосовувався б МСФЗ 17;
- модифікований контракт мав би значно відмінні межі контракту;
- модифікований контракт було б включено до іншої групи контрактів;
- суб'єкт господарювання застосовував до первісного контракту підхід на основі розподілу премії, але внаслідок модифікації контракт більше не відповідає критеріям для застосування зазначеного підходу.

Якщо модифікація контракту не відповідає жодній із умов, то суб'єкт господарювання розглядає зміни у грошових потоках, викликані модифікацією, як зміни в оцінках грошових потоків виконання. Всі такі зміни  відображаються в складі доходів чи витрат Компанії.

Компанія припиняє визнання страхового контракту за умови спливу терміну виконання зобов'язання за страховим контрактом, коли його виконано або анульовано, у разі його модифікації.  Припинення страхових контрактів відбувається в межах відповідної групи шляхом вилучення з обсягу грошових потоків виконання групи теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та коригування на нефінансовий ризик, що пов’язані з правами й обов'язками, визнання яких в групі було припинено.

Компанія подає в прибутку або збитку дохід від страхування, одержаний від груп випущених страхових контрактів. Дохід від страхування відображає надання покриття та інших послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги.

Доходом від страхування за цей період є сума очікуваних надходжень премій віднесена на період. Компанія відносить очікувані надходження премій на кожний період покриття на основі часу, що минає.

Компанія подає в прибутку або збитку витрати на страхові послуги що виникають за групою випущених страхових контрактів, які включають у себе страхові вимоги за подіями, що сталися, інші понесені витрати на страхові послуги.

Фінансові доходи або витрати за страхуванням включають у себе зміну балансової вартості групи страхових контрактів, зумовлену:

а) впливом часової вартості грошей і змін у часовій вартості грошей;

б) впливом фінансового ризику та змін у фінансовому ризику.

Компанія подає доходи або витрати за утримуваними контрактами перестрахування окремо від витрат чи доходів від випущених страхових контрактів.

Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Витрати по комісійній винагороді Компанія включає до балансової вартості активу/зобов’язання за договорами страхування та здійснює їх визнання у витратах на періодичній основі.

Алокація витрат на групи страхових контрактів відбувається: у відповідності до затвердженої політики.

Даний розподіл витрат на виконання страхових контрактів передбачає наступні кроки розподілу витрат:
- На першому етапі  розрізняють витрати, що відносяться на виконання страхових контрактів у відповідності до МСФЗ 17 (attributable costs), і витрати, які не відносяться на виконання страхових контрактів (non- attributable costs) – 1й рівень перерозподілу.
- На наступному кроці лише віднесені витрати за МСФЗ 17 (attributable costs) відображаються вздовж попередньо визначеної структури центрів витрат, наприклад актуарія, ради директорів, філій тощо. Для кожної з цих груп центрів витрат (CCG) визначають певну частку віднесення і далі відсоток на кожну функціональну область на CCG. Результатом є сума витрат для кожної попередньо визначеної функціональної сфери (витрати на придбання, витрати на управління активами тощо) - 2-й рівень перерозподілу.
- Ці витрати на рівні функціональної сфери згодом призначаються актуарним портфелям на основі заданого відсотка для кожного актуарного портфеля. - 3-й рівень перерозподілу.

Представлення у фінансовій звітності

Компанія окремо подає у звіті про фінансовий стан балансові вартості груп:

а) випущених страхових контрактів, що є активами;

б) випущених страхових контрактів, що є зобов'язаннями;

в) утримуваних контрактів перестрахування, що є активами, та

г) утримуваних контрактів перестрахування, що є зобов'язаннями.

Компанія включає будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами страхових контрактів потоками в балансову вартість відповідних груп випущених страхових контрактів, а будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами утримуваних контрактів перестрахування в балансову вартість груп утримуваних контрактів перестрахування.

Дисконтування

Предметом дисконтування є зобов’язання за страховими вимогами та майбутні потоки при визначенні компоненти збитку. Компанія здійснює дисконтування своїх грошових потоків використовуючи криві дисконтування, які обчислюється централізовано у Групі на базі buttom up approach  та з використанням безризикової ставки дохідності на базі справедливої вартості ОВДП (джерело: "Bloomberg").

Компанія здійснює дисконтування грошових потоків у національній валюті та іноземній валюті, використовуючи криві дохідності гривні, доларах США та євро відповідно.

Середні ставки дисконтування, які використовувались, представлені у наступній таблиці:

Коригування на нефінансовий ризик

Компанія  коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію, якої потребує вона за те, що приймає на себе невизначеність щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику.

Для розрахунку корегування на нефінансовий ризик використовувався підхід cost of capital, який базується на стандартних відхиленнях зі стандартної формули SII та рівнем достовірності в 70%. Підхід базується на Груповій політиці VIG.

Коригування на нефінансовий ризик для страхових контрактів оцінює компенсацію, якої Компанія потребувала би для того, щоб для Компанії не було різниці між:

а) виконанням зобов'язання, яке має певний діапазон можливих наслідків, обумовлених нефінансовим ризиком; і

б) виконанням зобов'язання, яке зумовлює виникнення фіксованих грошових потоків з такою самою очікуваною теперішньою вартістю, що й страхові контракти.

Нематеріальні активи Компанії включають переважно програмне забезпечення та ліцензії. Придбані нематеріальні активи відображаються у фінансовій звітності за фактичними витратами за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення.

Витрати на придбання ліцензій на спеціальне програмне забезпечення та його впровадження капіталізуються у вартості відповідного нематеріального активу.

Витрати, пов’язані з нематеріальними активами капіталізуються тільки в тому випадку, якщо вони збільшують майбутні економічні вигоди, пов’язані з тим об’єктом, до якого ці витрати відносяться.

Інвестиційна нерухомість представляє собою приміщення, які утримуються з метою отримання доходів від оренди або приросту вартості та не використовуються Компанією. Інвестиційна нерухомість первісно оцінюється за собівартістю, включаючи витрати на здійснення операції. Після первісного визнання інвестиційна нерухомість відображається за справедливою вартістю, яка визначається на основі ринкових даних за допомогою професійних незалежних оцінювачів, за вирахуванням накопичених у подальшому збитків від знецінення. Переоцінка здійснюється щорічно, щоб балансова вартість інвестиційної нерухомості не відрізнялась істотно від вартості, яка була б визначена з використанням справедливої вартості на звітну дату. Прибутки або збитки, які виникають у результаті зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаються до складу прибутку або збитку того періоду, у якому вони виникають.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна номінальна вартість випущених акцій.

Капітал у дооцінках – включає суми переоцінки нерухомості та фінансових інвестицій, які обліковуються за справедливою вартістю.

Інші резерви у складі власного капіталу включають:

Емісійний дохід це додатковий вкладений капітал, який складається з суми, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Резервний капітал формується щорічними відрахуваннями з нерозподіленого прибутку. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду визначається установчими документами.

Прибутки/(збитки) за страховими договорами - зміна балансової вартості групи страхових контрактів, зумовлена впливом фінансового ризику та змін у фінансовому ризику.

Нерозподілений прибуток включає суми накопичених прибутків та збитків за весь період діяльності Компанії за вирахуванням дивідендів та інших розподілень прибутку за рішенням акціонерів.

Можливість Компанії повідомляти й виплачувати дивіденди підпадає під регулювання чинного законодавства України. Дивіденди за звичайними акціями відображаються в фінансовій звітності як використання нерозподіленого прибутку в міру їх оголошення.

Компанія як орендар

Договір є орендним чи містить оренду, якщо він передає право контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.

Як практичний прийом, Компанія вирішила, за класом базового активу, не розмежовувати компоненти що не пов’язані з орендою та оренди, а натомість обліковувати кожний компонент оренди та будь-які пов’язані з ним компоненти, що не пов’язані з орендою, як єдиний компонент оренди. Компанія обліковує витрати, що компенсують комунальні платежі, охорону орендованих приміщень та інші подібні витрати на утримання окремо, від основного договору оренди. Зазвичай подібні послуги отримуються за ринковими цінами, відповідно такі витрати визнаються в Звіті про прибутки та збитки в момент їх виникнення.

Компанія визнає орендні платежі, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди для договорів оренди які є короткостроковими (строк оренди до 12 місяців). Прийнято рішення застосовувати це виключення для всіх видів базових активів. Виключення застосовується також для оренди, за якою базовий актив є малоцінним (вартість нового активу становить менше 120 тис. грн.).

Первісна оцінка активу з права користування

На дату початку оренди Компанія оцінює актив з права користування за собівартістю.

Собівартість активу з права користування складається з:

а. суми первісної оцінки орендного зобов’язання;

б. будь-яких орендних платежів, здійснених на, або до дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди;

в. будь-які первісні прямі витрати, понесені орендарем; та

г. оцінку витрат, які будуть понесені орендарем у процесі демонтажу та переміщення базового активу, відновлення місця, на якому він розташований, або відновлення базового активу до стану, що вимагається умовами оренди.

Первісна оцінка орендного зобов’язання

На дату початку оренди Компанія оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі дисконтуються, застосовуючи припустиму ставку відсотка в оренді, якщо таку ставку можна легко визначити.

Якщо таку ставку не можна легко визначити, то орендар застосовує ставку додаткових запозичень.

Ставка додаткових запозичень - ставка відсотка, яку Компанія сплатила б, щоб позичити на подібний строк та з подібним забезпеченням коштів, які необхідні для того, щоб отримати актив, за вартістю подібний до активу з права користування за подібних економічних умов.

На дату початку оренди орендні платежі, включені в оцінку орендного зобов’язання, складаються з вказаних далі платежів за право використання базового активу протягом строку оренди, які не були сплачені на дату початку оренди:

а. фіксовані платежі, в тому числі по суті фіксовані платежі, за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню;

б. зміні орендні платежі, які залежать від індексу чи ставки, первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди;

в. сум, що, як очікується, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості;

г. ціну виконання можливості придбання, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою; та

д. платежі в рахунок штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди.

Змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, включають, наприклад, платежі, пов’язані з індексом споживчих цін, платежі, пов’язані з еталонною ставкою відсотка (такою як LIBOR), або платежі, які змінюються зі змінами ринкових орендних ставок.

Подальша оцінка активу з права користування

Після дати початку оренди орендар оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості:

а. з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності; та

б. з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання.

Амортизація нараховується із застосуванням вимог МСБО 16 Основні засоби, з урахуванням терміну оренди.

Переоцінка орендного зобов’язання

Після дати початку оренди орендар визнає суму переоцінки орендного зобов’язання як коригування активу з права користування. Однак якщо балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля і відбувається подальше зменшення оцінки орендного зобов’язання, то орендар визнає будь-яку решту суми переоцінки у прибутку або збитку.

Орендар переоцінює орендне зобов’язання, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконту, якщо виконується будь-яка з таких двох умов:

а. змінився строк оренди. Орендар визначає переглянуті орендні платежі на основі переглянутого строку оренди; або

б. змінилася оцінка можливості придбання базового активу. Орендар має визначити переглянуті орендні платежі з метою відобразити зміну сум, що мають бути сплачені у разі використання можливості придбання.

Компанія переоцінює орендне зобов’язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів, якщо змінилися майбутні орендні платежі внаслідок зміни індексу або ставки, які були використані для визначення таких платежів. Компанія переоцінює орендне зобов’язання з метою відобразити ці переглянуті орендні платежі лише тоді, коли змінилися грошові потоки (тобто, коли починає діяти коригування орендних платежів). Компанія визначає переглянуті орендні платежі для решти строку оренди на основі переглянутих договірних платежів.

Компанія  як орендодавець

При здачі активів в оренду Компанія класифікує оренду як операційну з відображенням у прибутках та збитках поточного періоду. Фінансової оренди немає.

Запаси оприбутковуються за фактичними цінами придбання, тобто за первісною вартістю, з урахуванням витрат на транспортування від постачальника, податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Запаси, що згідно з рішенням інвентаризаційної комісії не принесуть Компанії економічних вигод у майбутньому, визнаються неліквідними, та списуються в бухгалтерському обліку. Запаси господарських матеріалів на дату балансу враховуються в бухгалтерському обліку за меншою вартістю з двох – собівартість або чиста ціна реалізації.

Компанія використовує:
- бланки, необхідні для надання послуг зі страхування (страхові поліси тощо);
- бланки суворого обліку, необхідні для господарських операцій (трудові книжки та вкладиші до них, ліцензії тощо).

Взаємозалік. Взаємозалік фінансових активів та зобов'язань з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми здійснюється лише тоді, коли існує юридично визначене право взаємозаліку визнаних сум і є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов'язанням.

Основні засоби, окрім нерухомості (група Будівлі та споруди), після первісного визнання обліковуються за історичною собівартістю за мінусом накопиченої амортизації та збитків від знецінення. У разі якщо об’єкт основних засобів складається з декількох компонентів, що мають різний строк корисного використання, такі компоненти відображаються як окремі об’єкти основних засобів. Нерухомість обліковується за переоціненою вартістю за мінусом накопиченої амортизації та збитків від знецінення. Переоцінка здійснюється щорічно на підставі звіту незалежного оцінювача шляхом списання амортизації. Результат переоцінки визнається в іншому сукупному доході, накопичений резерв переоцінки списується при вибутті активу.

Земельні ділянки, що знаходяться у власності Компанії оцінюються за історичною собівартістю, не амортизуються і не переоцінюються.

Витрати на ремонт та технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням заміненого компоненту.

Наприкінці кожного звітного періоду проводиться оцінка наявності ознак знецінення основних засобів. Якщо такі ознаки існують, розраховується вартість відшкодування, яка дорівнює справедливій вартості активу мінус витрати на продаж або вартості використання, залежно від того, яка з цих сум більша. Балансова вартість активу зменшується до вартості відшкодування, а збиток від знецінення визнається у прибутку чи збитку за рік. Збиток від знецінення, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж.

Прибуток або збитки від вибуття основних засобів визначаються шляхом порівняння суми надходжень із балансовою вартістю та визнаються у прибутку чи збитку за рік (у складі інших доходів або витрат).

Портфель Компанії за договорами перестрахування складається з договорів факультативного та облігаторного перестрахування.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з факультативного перестрахування відбувається аналогічно до прямого страхування але з розподіленням на внутрішньогрупового перестраховика та інших. Когорти визначаються на базі дати підписання договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з облігаторного перестрахування базується на принципі один договір облігаторного перестрахування – один портфель. Когорти визначаються на базі дати початку покриття договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Компанія має досить детальне агрегування за портфелями, що призводить до значної кількості видів портфелів, при цьому частина цих портфелів мають несуттєву балансову вартість.

З метою подання у цій фінансовій звітності дійсно суттєвої інформації, Компанією було прийнято рішення щодо розкриття інформації щодо прямого страхування та вхідного перестрахування в розрізі наступних агрегованих портфелів: motor vehicle liability, other motor, marine, aviation and transport, fire and other damage to property, medical expense, general liability.

Первісне визнання та оцінка

Компанія визнає групу випущених ним страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:

а) початку періоду покриття за групою контрактів;

б) дати, коли перший платіж з боку держателя страхового полісу в групі належить до сплати; і

в) у разі групи обтяжливих контрактів, із тієї дати, коли група стає обтяжливою. Якщо немає визначеної дати до сплати, такою датою вважається дата отримання платежу від власника полісу страхування.

Враховуючи специфіку підходу на основі розподілу премії та умов договорів страхування, Компанія визнає свої зобов’язання на найбільш  ранню дату:
- Дата фактичної оплати;
- Дата початку покриття;
- Коли стає відомо, що група контрактів стає збитковою, тобто на дату підписання обтяжливого договору.

Компанія визнає групу утримуваних контрактів перестрахування наступним чином:
- - якщо утримувані контракти перестрахування передбачають пропорційне покриття – на початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування або при первісному визнанні будь-якого базового контракту, залежно від того, яка з цих дат настає пізніше; і
- - у решті випадків – з початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування.

При первісному визнанні Компанія оцінює групу страхових контрактів як суму грошових потоків виконання, які складаються з:
- оцінки майбутніх грошових потоків;
- коригування для відображення вартості грошей у часі та фінансових ризиків, пов’язаних з майбутніми грошовими потоками, тією мірою, якою фінансові ризик не включені в оцінки майбутніх грошових потоків;
- коригування на нефінансовий ризик.

Зобов’язання страховика складаються з наступних частин:
- зобов’язання на залишок покриття - грошових потоків виконання, що стосуються майбутніх послуг, віднесених до групи на відповідну дату;
- компонента збитку (яка є частиною зобов’язання на залишок покриття);
- зобов’язання за страховими вимогами, що відбулися - що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Компанія спрощує оцінку зобов’язання на залишок покриття щодо групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі.

При первісному визнанні балансова вартість зобов'язання на залишок покриття дорівнює преміям, одержаним при первісному визнанні, якщо такі є за вирахуванням будь-яких аквізиційних грошових потоків станом на таку дату.

Зобов'язання за страховими вимогами Компанія оцінює, використовуючи загальну модель.

Враховуючи структуру страхового портфелю та швидкості врегулювання, коригування для врахування часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із майбутніми грошовими потоками має суттєвий ефект на баланс та фінансовий результат Компанії. Тому Компанія здійснює дисконтування під час розрахунку зобов’язань за страховими вимогами.

Компанія прийняла рішення здійснити дезагрегування фінансових доходів або витрат за страхуванням між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом в частині зміни ставки дисконтування.

Оцінка після первісного визнання

Балансова вартість групи страхових контрактів станом на кінець кожного звітного періоду є сумою:
- зобов'язання на залишок покриття, і
- зобов'язання за страховими вимогами, що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Зобов’язання на залишок покриття

При застосуванні підходу на основі розподілу премії Компанія оцінює зобов'язання на залишок покриття станом на кінець кожного наступного звітного періоду шляхом коригування балансової вартості на початок періоду на:
- премії, одержані протягом періоду;
- сума, визнана як дохід від страхування за покриттям, наданим у такому періоді;
- аквізиційні грошові потоки;
- будь-які суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному.

Зобов’язання за вимогами

На звітну дату розрахунок зобов’язань за страховими вимогами відбувається шляхом:
- оцінки загального резерву збитків (як суми резерву заявлених, але не виплачених збитків та резерву збитків, що виникли, але не заявлені) методами трикутників в розрізі однорідних груп ризиків (видів страхування);
- оцінки резерву (прямих та непрямих) витрат на врегулювання;
- оцінки резерву під регреси;
- дисконтування;
- корегування на нефінансовий ризик;
- алокування майбутніх грошових потоків (виплат, витрат на врегулювання, регресів) з однорідних груп ризиків на групи страхових контрактів. Частину, що відноситься до резерву заявлених, але не виплачених збитків, береться виходячи з фактичної належності до групи страхових контрактів, частину резерву збитків, що виникли, але не заявлені пропорційно розподіляється до збитків, що виникли).

Оцінки майбутніх грошових потоків

Оцінюючи майбутні грошові потоки, Компанія неупереджено враховує всю обґрунтовану та підтверджену інформацію, що доступна без зайвих витрат або зусиль.  Ця інформація включає як внутрішні, так і зовнішні історичні дані про претензії та інший досвід, щоб оцінити поточні очікування майбутніх подій.

Оцінки майбутніх грошових потоків відображають бачення Компанією поточних умов на дату звітності, якщо оцінки будь-яких відповідних ринкових змінних відповідають спостережуваним ринковим цінам.

Грошові потоки в межах страхового контракту – це потоки, які стосуються безпосередньо виконання контракту, в тому числі грошові потоки, щодо яких суб'єкт господарювання може визначати розмір або строки на власний розсуд.

До грошових потоків у межах контракту належать:

- премії (в тому числі, коригування премій і частки премії), що надійшли від держателя страхового полісу, а також будь-які додаткові грошові потоки, обумовлені такими преміями;

- платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), включаючи страхові виплати, які вже було заявлено, але ще не оплачені (тобто заявлені страхові виплати), страхові виплати за подіями, що відбулись, але вимоги про їх здійснення не було заявлено, а також усі майбутні страхові виплати, стосовно яких суб'єкт господарювання має суттєві зобов'язання;

- платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), розмір яких змінюється залежно від доходності базових статей;

- розподіл аквізиційних грошових потоків, що можуть бути віднесені на портфель, до якого належить контракт;

- витрати на розгляд вимог про страхові виплати (тобто витрати, яких суб'єкт господарювання зазнає при з’ясування обставин, обробці та прийняття рішень щодо вимог про страхові виплат за існуючими страховими контрактами, включаючи винагороди юристам і оцінювачам збитків, а також внутрішні витрати на з’ясування обставин щодо вимог про страхові виплати й обробку платежів за такими вимогами);

- витрати, яких суб'єкт господарювання зазнає при наданні контрактних вигод у не грошовій формі;

- витрати на адміністрування та супровід полісів – наприклад, витрати на виставлення рахунків на сплату премій і обробку змін у полісах (наприклад, змін та поновлення). Такі витрати мають включати в себе також регулярні комісії, які, як очікується, доведеться сплачувати посередникам, якщо певний держатель страхового полісу продовжує сплачувати премії в межах страхового контракту;

- податки, що справляються за операціями (зокрема, податки на премії, податки на додану вартість, податки на товари й послуги), та збори (зокрема, збори на пожежну охорону та збори в гарантійний фонд), які виникають безпосередньо з наявних страхових контрактів або можуть бути віднесені на них на обґрунтованій і послідовній основі;

- платежі, які здійснює страховик, від імені держателя страхового полісу, пов’язані з виконанням податкових зобов'язань держателя страхового полісу, а також пов'язані з цим надходження;

- потенційні надходження грошових коштів від відшкодування (наприклад, від утилізації та суброгації) за майбутніми вимогами, передбачені наявними страховими контрактами, а також – у тому обсязі, в якому вони не відповідають критеріям визнання їх окремими активами, – потенційні надходження грошових коштів від відшкодувань за минулими вимогами;

- частка фіксованих і змінних накладних витрат (як то витрат на бухгалтерський облік, роботу з персоналом, інформаційні технології та інформаційну підтримку, амортизацію, оренду, обслуговування та оплату комунальних послуг), що може бути безпосередньо віднесена на виконання страхових контрактів. Такі накладні витрати відносяться на групи контрактів із використанням систематичних і раціональних методів, які послідовно застосовуються до всіх витрат, що мають аналогічні характеристики;
- будь-які інші витрати, що конкретно можуть бути віднесені на держателя страхового полісу згідно з умовами контракту.

Зазначені нижче грошові потоки не враховуються під час оцінювання грошових потоків, що виникнуть у разі виконання Компанією наявного страхового контракту:

- грошові потоки (платежі або надходження), що виникають за утримуваними контрактами перестрахування;

- грошові потоки, що можуть виникати за майбутніми страховими контрактами, тобто грошові потоки за межами наявних контрактів;

- грошові потоки, пов'язані з витратами, які неможливо віднести безпосередньо на портфель страхових контрактів, до складу якого входить контракт, наприклад витрати на розробку продуктів і навчання. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку при їх понесенні;

- грошові потоки, що виникають унаслідок аномальних обсягів марно витрачених на виконання контракту трудових або інших ресурсів. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку при їх понесенні;

- платежі за податком на прибуток та надходження за ним, здійснені або одержані страховиком від свого імені. Такі платежі та надходження визнаються, оцінюються й подаються окремо з застосуванням МСБО 12 "Податки на прибуток".

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»

Приватне акціонерне товариство

Україна

04050, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, 44.

У структурі ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» є двадцять п’ять обласних дирекцій. Бухгалтерський та податковий облік в Компанії ведуться централізовано Головним офісом у розрізі кожного регіонального підрозділу.

ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" у звітному періоді свою діяльність здійснювала на підставі ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Метою діяльності Компанії є одержання прибутку шляхом надання послуг зі страхування життя та здоров’я  усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян, і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та Статутом Компанії.

Предметом безпосередньої діяльності Компанії є проведення страхування, перестрахування і здійснення фінансової діяльності, пов’язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), виданих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). При підготовці цієї фінансової звітності управлінський персонал Компанії ґрунтувався на своїх кращих знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій, фактів і обставин, які могли вплинути на цю фінансову звітність.

Цю фінансову звітність було підготовлено на основі принципу безперервності діяльності, що передбачає реалізацію активів і погашення зобов’язань у ході поточної операційної діяльності. Формуючи таке професійне судження, керівництво врахувало фінансовий стан Компанії, свої існуючі наміри, постійну фінансову підтримку з боку материнської компанії, заплановану в бюджеті прибутковість діяльності у майбутньому та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив поточної фінансової та економічної ситуації на майбутню діяльність Компанії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі – "Указ") на території України введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Торгово-промислова палата України (далі – "ТПП України") листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу. Також  ТПП України  підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності по зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили). 

Воєнна агресія, яку веде Російська Федерація проти України з 24 лютого 2022 року створює суттєву невизначеність, яка може поставити під значний сумнів можливість Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі через зовнішні фактори..

Керівництво Компанії розглянуло умови та обставини, які розкриті нижче, при визначенні того, чи зможе Компанія продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Активні бойові дії не вплинули на здатність компанії вести господарську діяльність. Компанія не має залежності від логістичних ланцюгів постачання, тому цей фактор не є перепоною для продовження безперервної діяльності Компанії.

У 2024 році Компанія збільшила вкладення у фінансові активи, які є гарантією покриття страхових резервів, забезпечення платоспроможності Компанії, та здатності виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Приріст фінансових інвестицій у 2024 році порівняно з 2023 роком склав 9 % (1 014 406 тис. грн у 2024 році проти 928 857 тис. грн у 2023 році). Це свідчить про наміри Компанії здійснювати безперервну діяльність у майбутньому.

Впродовж 2024 року Компанія вчасно та в повному обсязі здійснювала оплату всіх обов’язкових податків та платежів до бюджету, заборгованість по сплаті податків відсутня. Компанія має позитивний результат руху грошових коштів від операційної діяльності, що також є підтвердженням можливості виконувати зобов'язання в майбутньому. 

План діяльності Компанії на 2025 рік передбачає ріст страхового портфеля в основному за рахунок моторних ліній бізнесу, а також збереження однієї з лідируючих позицій на ринку в страхуванні ОСЦПВ. В зв’язку з початком дії нового страхового законодавства, передбачається ріст тарифів в ОСЦПВ. Відповідно до планів компанії в 2025 році очікується покращення рентабельності даної лінії бізнесу, що, в свою чергу, має позитивно вплинути на загальний фінансовий результат Компанії. Передбачається стабільний рівень витрат відносно страхового доходу.

Інвестиційна діяльність планується в найбільш прибуткові активи відповідно до Інвестиційно-ризикової стратегії. Підготовлені плани базуються на припущенні, що політика управління активами і пасивами забезпечить позитивний вплив на прибуток.

Для оцінки стійкості Компанії складається  також і песимістичний сценарій розвитку бізнесу, який допоможе пом'якшити ризики у разі несприятливих умов.

План враховує вимоги нового регулювання, передбачаючи необхідні заходи для забезпечення платоспроможності. Очікується, що Компанія буде відповідати вимогам Solvency II до того, як він почне застосовуватися в 2027 році.

Фінансова звітність складена на основі припущення про безперервність діяльності Компанії, та про те, що ця діяльність триватиме в передбачуваному майбутньому. Компанія не має ні наміру, ні потреби в початку процедури ліквідації або в припиненні діяльності. Компанія не припинила надання послуг із страхування. Динаміка по  частковому зменшенню обсягу операцій спостерігалась тільки у березні 2022 року, в подальшому Компанія відновила об’єми продажів.

Всі працівники Компанії продовжують працювати в штатному режимі. З боку управлінського персоналу та керівництва задіяні всі міри задля безпечного, комфортного та безперебійного робочого процесу співробітників, заробітна плата виплачується вчасно та в повному обсязі. 

Основні принципи облікової політики, що використовувались у ході підготовки цієї фінансової звітності, наведено далі. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх періодів, поданих у звітності, якщо не зазначено інше.

Звітним періодом для складання фінансової звітності вважається календарний рік, проміжна скорочена фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Облікова політика ПрАТ "УСК"КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (далі – Облікова політика) визначає єдині методологічні основи організації ведення бухгалтерського обліку та сформована у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно з положеннями Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

Складання фінансових звітів відповідно до МСФЗ вимагає від управлінського персоналу здійснення оцінок та припущень, які впливають на відображені суми активів та зобов’язань, а також розкриття інформації про непередбачені активи та зобов’язання на дату фінансових звітів і відображені суми доходів та витрат звітного періоду. Через невизначеність, властиву здійсненню таких оцінок, фактичні результати, відображені у майбутніх періодах, можуть базуватися на сумах, що відрізняються від таких попередніх оцінок. Оцінки та судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансовій звітності і оцінки, які можуть призвести до значних коригувань балансової вартості активів та зобов’язань у майбутньому, включають судження, які відносяться до обліку договорів страхування.

Облік договорів страхування:

Оцінки майбутніх грошових потоків

Оцінюючи майбутні грошові потоки, Компанія неупереджено враховує всю обґрунтовану та підтверджену інформацію, що доступна без зайвих витрат або зусиль.  Ця інформація включає як внутрішні, так і зовнішні історичні дані про претензії та інший досвід, щоб оцінити поточні очікування майбутніх подій.

Оцінки майбутніх грошових потоків відображають бачення Компанією поточних умов на дату звітності, якщо оцінки будь-яких відповідних ринкових змінних відповідають спостережуваним ринковим цінам.

Дисконтування

Предметом дисконтування є зобов’язання за страховими вимогами та майбутні потоки при визначенні компоненти збитку. Компанія здійснює дисконтування своїх грошових потоків використовуючи криві дисконтування, які обчислюється централізовано у Групі на базі buttom up approach та з використанням безризикової ставки дохідності на базі справедливої вартості ОВДП (джерело - Bloomberg).

Компанія здійснює дисконтування грошових потоків у національній валюті та іноземній валюті, використовуючи криві дохідності гривні та євро відповідно.

Коригування на нефінансовий ризик

Компанія коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію, якої потребує вона за те, що приймає на себе невизначеність щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику.

Для розрахунку корегування на нефінансовий ризик використовувався підхід cost of capital, який базується на стандартних відхиленнях зі стандартної формули SII (3 сігма) та рівнем достовірності в 99,7%. Даний підхід визначений Груповою політикою Компанії.

Коригування на нефінансовий ризик для страхових контрактів оцінює компенсацію, якої Компанія потребувала би для того, щоб для Компанії не було різниці між:

а) виконанням зобов'язання, яке має певний діапазон можливих наслідків, обумовлених нефінансовим ризиком; і

б) виконанням зобов'язання, яке зумовлює виникнення фіксованих грошових потоків з такою самою очікуваною теперішньою вартістю, що й страхові контракти.

Очікувані кредитні збитки

Основний принцип моделі очікуваних кредитних збитків полягає у відображенні загальної картини погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів. Сума очікуваних кредитних збитків, яка визнається у вигляді оціночного резерву, залежить від ступеню погіршення кредитної якості після первісного визнання. У відповідності із загальним підходом є дві бази оцінки:

- очікувані кредитні збитки протягом 12 місяців (стадія 1), яка застосовується з моменту первісного визнання за умови відсутності значного збільшення кредитного ризику;

- очікувані кредитні збитки протягом всього строку дії фінансового інструменту (стадія 2 та 3), яка застосовується у разі значного збільшення кредитного ризику.

Для активів, що були придбані до 24 лютого 2022 року ми застосовуємо Стадію 2 у зв'язку  зі значним зниженням рейтингів після вторгнення російських військ на територію України та початком повномасштабної війни.

Суверенні рейтинги дефолту застосовуються до всіх державних облігацій і державних банків. Джерелом ставок є звіти Standard & Poor's. Кредитні рейтинги можуть коригуватися відповідно до власних даних з відкритих джерел.

Основні політики управління капіталом спрямовані на забезпечення безперервності діяльності Компанії, відповідність ключових показників вимогам законодавства України до страхових компаній, а також приріст капіталу, що є у розпорядженні акціонерів. Прийняття відповідних рішень стосовно підтримання або зміни структури капіталу належить до компетенції Загальних зборів акціонерів Компанії.

Управління капіталом Компанії спрямоване на досягнення наступних цілей:
- дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором ринку страхових послуг (Національний банк України)
- здатності Компанії функціонувати в якості безперервно діючого підприємства. Компанія вважає, що загальна сума капіталу, управління яким здійснюється, дорівнює сумі капіталу, показаного у звіті про фінансовий стан. Станом на кінець кожного звітного періоду Компанія аналізує наявну суму власного капіталу та може її коригувати шляхом виплати дивідендів акціонерам або повернення капіталу акціонерам.

Керівництво Компанії  застосовує засоби по підтриманню капіталу на рівні, достатньому для задоволення операційних та стратегічних потреб Компанії, а також для підтримання довіри учасників ринку. Це досягається шляхом ефективного управління грошовими потоками, постійного контролю доходів та витрат, планування інвестиційної політики. Здійснюючі дані заходи, Компанія прагне забезпечити стійкий ріст прибутку.

Керівництво щорічно оцінює структуру капіталу Компанії. В ході цього розгляду керівництво аналізує вартість капіталу, а також ризики, пов'язані з кожним класом капіталу.

Страхова компанія має такі показники статутного капіталу та чистих активів станом на 31.12.2024 року, 31.12.2023 року:

Компанія не має інструментів капіталу, які можна було б класифікувати як зобов’язання та навпаки.

Політика Компанії щодо управління капіталом у рамках страхової і не страхової діяльності спрямована на підтримку достатнього рівня капіталу, передбаченого вимогами Закону України "Про страхування" та всіма додатковими вимогами Національного банку України.

Розмір прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до капіталу платоспроможності станом на 31.12.2024 року становить 401 466 тис. грн. Це перевищує капітал платоспроможності компанії в розмірі 276 698 тис. грн на 124 768 тис. грн. Співвідношення розміру даного Прийнятного регулятивного капіталу до Капіталу платоспроможності складає 145%.

Розмір прийнятного регулятивного капіталу для виконання вимог до мінімального капіталу становить 401 466 тис. грн. Це перевищує мінімальний капітал Компанії в розмірі 92 233 тис. грн. на  309 233 тис. грн.  Співвідношення розміру даного Прийнятного регулятивного капіталу до Мінімального капіталу складає 435%.

Потягом звітного року Компанія дотримувалась всіх зовнішніх встановлених вимог щодо капіталу.

Поправки до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" - Класифікація зобов'язань як поточні та непоточні

Зміни встановлюють, що право суб’єкта господарювання відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду повинно мати суть та повинно існувати на кінець звітного періоду. На класифікацію зобов’язання не впливає ймовірність того, що суб’єкт господарювання реалізує своє право відстрочити погашення зобов’язання щонайменше на дванадцять місяців після звітного періоду. Поправки застосовуються ретроспективно.

Поправки не мали впливу на класифікацію зобов’язань у звіті про фінансовий стан Компанії.

Поправки до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" - Непоточні зобов'язання з ковенантами

За цими поправками, лише ковенанти, яких суб'єкт господарювання повинен дотримуватися на дату звітування або до неї, впливають на класифікацію зобов'язання як поточного або непоточного. Крім того, суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію в примітках, яка дозволяє користувачам фінансової звітності зрозуміти ризик того, що непоточні зобов'язання з ковенантами можуть підлягати погашенню протягом дванадцяти місяців. Поправки застосовуються ретроспективно.

Поправки не мали впливу на класифікацію зобов’язань у звіті про фінансовий стан Компанії.

Поправки до МСФЗ 16 "Оренда" - Зобов'язання з оренди в операціях з продажу і зворотної оренди

Поправки вимагають від продавця-лізингоодержувача визначити "лізингові платежі" або "переглянуті лізингові платежі" таким чином, щоб продавець-лізингоодержувач не визнавав будь-яку суму прибутку або збитку, пов'язану з правом користування, що зберігається за продавцем-лізингоодержувачем.

Поправки не мали впливу на фінансову звітність Компанії.

Поправки до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" - угоди про фінансування постачальників

Поправки уточнюють характеристики угод про фінансування постачальників та необхідності додаткового розкриття інформації про такі угоди. Вимоги до розкриття інформації мають на меті допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти вплив механізмів фінансування постачальників на зобов'язання, грошові потоки суб'єкта господарювання та схильність до ризику ліквідності.

Поправки не мали впливу на фінансову звітність Компанії.

МСФЗ та інтерпретації, що не набрали чинності

МСФЗ 18 "Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності"

МСФЗ 18, опублікований Радою з МСФЗ 9 квітня 2024 року, замінює МСБО 1 "Подання фінансової звітності" та встановлює значні нові вимоги до подання фінансової звітності, приділяючи особливу увагу таким питанням:
- Звіту про прибутки або збитки, включаючи вимоги до обов'язкових проміжних підсумків, які мають бути представлені. МСФЗ 18 вводить вимоги до статей доходів і витрат, які повинні бути віднесені до однієї з п'яти категорій у звіті про прибутки або збитки - операційна, інвестиційна, фінансова, податок на прибуток та припинена діяльність, з яких перші три є новими.
- дезагрегації інформації, включаючи впровадження загальних принципів того, як повинна бути агрегована та дезагрегована інформація у фінансовій звітності.
- розкриттю інформації, пов'язаної з показниками ефективності, визначеними керівництвом, які є показниками фінансових результатів на основі загального або проміжного підсумку, що вимагається за МСФЗ, з внесеними коригуваннями (наприклад, "скоригований прибуток або збиток"). Розкриття будуть включати звірку показника ефективності з найближчим загальним або проміжним підсумком у звітності за МСФЗ.

Метою Ради з МСФЗ при запровадженні МСФЗ 18 є підвищення порівнянності та прозорості звітності компаній про результати діяльності.

МСФЗ 18 та пов’язані з ним зміни до інших стандартів застосовуються для звітних періодів, які починаються з 1 січня 2027 року або після цієї дати. МСФЗ 18 застосовуватиметься ретроспективно, дозволяється дострокове застосування.

Наразі Компанія працює над визначенням усіх наслідків, які матиме застосування МСФЗ 18 на фінансову звітність.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 – Зміни щодо класифікації та оцінки фінансових інструментів

30 травня 2024 року Рада з МСФЗ опублікувала Поправки до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття" щодо класифікації та оцінки фінансових інструментів. Поправки стосуються наступного:

• Класифікація фінансових активів:

- Поправки надають вказівки щодо оцінки відповідності договірних грошових потоків базовій угоді про кредитування.

- Поправки пояснюють, що фінансовий актив має функції без регресу, якщо кінцеве право суб’єкта господарювання на отримання грошових потоків обмежується за договором грошовими потоками, створеними зазначеними активами.

- Поправки роз’яснюють характеристики контрактно пов’язаних інструментів.

• Припинення визнання зобов'язань, врегульованих за допомогою електронних платіжних систем: при врегулюванні фінансового зобов'язання грошовими коштами за допомогою електронної платіжної системи, Поправки дозволяють суб'єкту господарювання вважати фінансове зобов'язання виконаним до дати розрахунку, якщо воно відповідає певним визначеним критеріям.

• Розкриття інформації: Поправки також вносять зміни до МСФЗ 7 для введення вимог до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, та щодо договірних умов, які можуть змінити суму договірних грошових потоків.

Поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2026 року або після цієї дати, при цьому допускається дострокове застосування. Поправки мають застосовуватися ретроспективно, перерахунок попередніх періодів не вимагається, але дозволяється.

Нижче наведено перелік стандартів та інтерпретацій, які не будуть мати впливу на фінансову звітність Компанії або на застосовні для неї:

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття інформації" - набуває чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2027 року або після цієї дати. Даний стандарт не застосовний для Компанії, так як вона є компанією суспільного інтересу та зобов’язана оприлюднювати свою фінансову звітність.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7 - Контракти на електроенергію, що залежить від природи - набувають чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2026 року або після цієї дати.

Поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - Облік в умовах неможливості конвертації - набувають чинності для звітних періодів, що розпочинаються 1 січня 2025 року або після цієї дати.

"Щорічні удосконалення МСФЗ" (випуск 11) - набувають чинності для річних звітних періодів, які починаються з 1 січня 2026 року або після цієї дати. Щорічні удосконалення включають:

Поправки до МСФЗ 1 "Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності".

Поправки до МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

Поправки до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти".

Поправки до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність".

Поправки до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів".

Поправки до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані компанії та спільні підприємства" - Продаж або внесок активів між інвестором та асоційованою компанією чи спільним підприємством - Рада з МСФЗ відклала дату вступу в силу цієї поправки на невизначений термін, але дозволяється дострокове застосування перспективно.

Фінансова звітність Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2024 року, була затверджена керівництвом Компанії 28 лютого 2025 року

2025-02-28

В Україні продовжується повномасштабна війна з Російською Федерацією та діє правовий режим воєнного стану.

Надалі ключовим ризиком є затягування війни навіть у разі локалізації бойових дій. Це визначатиме необхідність тривалої роботи економіки в екстремальних умовах та збільшуватиме потребу в допомозі від партнерів. Посилюватиметься вплив війни і на світову економіку.

Крім того, значними є ризики систематичних збоїв у ритмічності надходження міжнародної допомоги та/або суттєвішого зниження її обсягів.

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 14,5% річних з 24 січня 2025 року. Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики.

Ситуація продовжує розвиватися і її наслідки наразі є до кінця невизначеними. Керівництво не може передбачити всі зміни, які можуть мати вплив на економіку в цілому, а також те, які наслідки вони можуть мати на фінансовий стан та результати діяльності Компанії в майбутньому. Керівництво продовжує стежити за можливим впливом вказаних подій на Компанію і вживатиме всіх можливих заходів для зменшення будь-яких наслідків.

25 лютого 2025 року за повідомленням Національного Банку розміщеного на офіційній веб-сторінці відносно Компанії застосовано заходи впливу  у вигляді письмових застережень та накладення санкцій  у розмірі 2 097 тис. грн за результатами інспекційної перевірки, що проводилась в 2024 році. На дату складання звітності Компанія не отримала акт перевірки. Компанія має намір сплатити дану санкцію, це не матиме значного впливу на фінансовий стан і платоспроможність Компанії. 

Сторони зазвичай вважаються пов'язаними, якщо вони знаходяться під спільним контролем або якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або може мати значний вплив на іншу сторону при прийнятті фінансових чи операційних рішень. Під час розгляду кожного випадку відносин, що можуть являти собою відносини між пов’язаними сторонами, увага приділяється суті цих відносин, а не лише їх юридичній формі.

Компанія входить до складу Vienna Insurance Group. У 2024 році Компанія здійснювала розрахунки з учасниками Vienna Insurance Group, які за визначенням МСБО 24 є пов’язаними особами.

Перелік пов’язаних сторін станом на 31.12.2024 року:

За звітний період змін у персональному складі Правління та Наглядової ради не було.

У 2024 році Компанія здійснювала розрахунки з пов’язаними особами.

Залишки за операціями по страховій діяльності з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня 2024 року представлені наступним чином: 

Залишки за операціями по страховій діяльності з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня 2023 року представлені наступним чином: 

Доходи та витрати за операціями з пов’язаними сторонами по страховій діяльності за 2024 рік представлені таким чином:

Доходи та витрати за операціями з пов’язаними сторонами по страховій діяльності за 2023 рік представлені таким чином:

Залишки за операціями по господарській діяльності з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня 2024 року представлені наступним чином: 

Залишки за операціями по господарській діяльності з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня 2023 року представлені наступним чином: 

Витрати за операціями з пов’язаними сторонами по господарській діяльності за 2024 рік представлені таким чином:

Витрати за операціями з пов’язаними сторонами по господарській діяльності за 2023 рік представлені таким чином:

Винагороди у формі акцій у звітному періоді не  нараховувалися та не отримувалися.

Голові та членам Наглядової ради винагороди від Компанії у 2024 році не нараховувались та не виплачувались.

Операції з ключовим управлінським персоналом у загальній кількості 4 особи включають наступне:

При здійсненні операцій з пов’язаними особами не застосовувались виключні умови, та жодних гарантій не було надано чи отримано.

Основні засоби оцінюються за історичною собівартістю за мінусом суми накопиченої амортизації, за виключенням будівель (нерухомості у власному використанні), які оцінюються за справедливою вартістю.

Станом на 31.12.2024 року Компанія провела професійну експертну оцінку об’єктів нерухомості. При визначенні справедливої вартості оцінщиком було використано порівняльний та доходний методологічні підходи. Під час проведення оцінки, результати якої викладено у звітах, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність”, Національного стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 №1440, Національного стандарту №2 „Оцінка нерухомого майна”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. №1442.

Результати переоцінки нерухомості представлено в таблиці:

*по об’єкту нерухомості в м.Зеленодольськ - експертна оцінка не проводилась у зв’язку з відсутністю реального ринку нерухомості на даній території і неможливості достовірно визначити справедливу вартість об’єкту у зв’язку з військовим станом в країні.

Переоцінку нерухомості у власному використанні проведено через інший сукупний дохід.

Попередня переоцінка нерухомості була проведена станом на 31 грудня 2022 року.

Вартість переоцінених ОЗ за моделлю собівартості представлено в таблиці:

Станом на 31.12.2024 р. та 31.12.2023 р.:

· на балансі Компанії об’єкти необоротних активів, що утримуються для продажу, відсутні;

· відсутні основні засоби, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція);

· відсутні компенсації третіх сторін за об’єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, або які були втрачені чи передані;

· відсутні основні засоби, отримані за договорами фінансової оренди;

· відсутні основні засоби, передані у заставу;

· контрактні зобов’язання з придбання основних засобів з терміном виконання у майбутніх звітних періодах у Компанії відсутні.