Договори страхування та перестрахування: Класифікація
Контракт визнається страховим лише за умови, що він передає значний страховий ризик. Компанія оцінює наявність значного страхового ризику та класифікує контракт як страховий, якщо договір містить принаймні один сценарій із комерційною суттю, за якого Компанія може бути зобов'язана здійснити значні додаткові виплати у разі настання страхового випадку порівняно зі сценарієм його ненастання.
Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного з них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми/ліміту відповідальності. Аналогічна ситуація з перестрахуванням, щодо якого є ймовірність суттєвих компенсацій перестраховика. Контракти, за якими Компанія передає значний страховий ризик, класифікуються як договори перестрахування. Отже всі договори страхування та перестрахування Компанії є предметом застосування МСФЗ 17.
Контракти страхування та перестрахування також наражають Компанію на фінансовий ризик в частині оцінки майбутніх грошових потоків та в частині застосування ставки дисконтування, що використовується для коригування грошових потоків.
Страхові контракти та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів.
Всі договори страхування та перестрахування класифікуються як договори без прямої участі та оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА), оскільки страхові контракти мають період покриття один рік або менше.
Відокремлення компонентів від договорів страхування та перестрахування
Страховий контракт може містити інвестиційний та (або) сервісний компонент. На початку Компанія аналізує контракти на наявність інвестиційного компонента. При наявності відокремлюваного інвестиційного компонента його облік відбувається за принципами МСФЗ 9.
Після виокремлення будь-яких компонентів фінансового інструмента, Компанія аналізує контракти на наявність будь-яких обіцянок щодо передачі страхувальникам окремих товарів або послуг, крім страхового покриття. У випадку наявності в страховому контракті будь-якої обіцянки передати держателеві страхового полісу відокремлювані товари або нестрахові послуги, тобто сервісного компонента, його облік відбувається із застосуванням МСФЗ 15.
Професійне судження менеджменту застосовується при оцінці виокремлюваності компонентів та рівня їх впливу на фінансову звітність.
Аналіз договорів страхування та перестрахування на предмет відокремленості товарів та нестрахових послуг від страхової компоненти виявив нестрахові компоненти у вигляді товару або нестрахової послуги і містяться у наступних портфелях:
- MCASCO (у вигляді технічного асистансу)
- HEALTH (у вигляді оздоровчих та профілактичних послуг)але через їх нематеріальність та/або взаємопов'язності зі страховою компонентою, вони не відділяються від страхової компоненти і обліковуються згідно з МСФЗ 17 "Страхові контракти".
Станом на звітну дату 31 грудня 2025 року, а також на попередню звітну дату 31 грудня 2024 року у портфелі договорів перестрахування Компанії присутня інвестиційна компонента у договорі квотного перестрахування (MTPL QS), яка визначається як різниця між максимальним та мінімальним рівнем комісійної винагороди від перестраховика.
Інвестиційні компоненти не включаються до страхових доходів і витрат на страхове обслуговування.
Агрегація
Страхові контракти групуються за наступними принципами:
- Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю);
- Контракти, які підписані протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти);
- Мають подібну здатність, щоб бути або стати обтяжливими (обтяжливою групою) також можуть бути об'єднані в одну групу.Компанія встановлює групи при первісному визнанні, а в подальшому не переглядає склад груп. Група страхових контрактів складається з одного контракту, якщо це є наслідком застосування принципів перерахованих вище.
Портфель складається з контрактів, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом. Основним критерієм розподілення на портфелі є види страхування. Страхові контракти, які відносяться до одного виду страхування є схожими ризиками і управління якими здійснюється разом.
Річні когорти Компанія визначає на базі дати первісного визнання страхових договорів. Зміни, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є суттєвою модифікацією договору.
Договори перестрахування Компанії складається з договорів факультативного та облігаторного перестрахування.
Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з факультативного перестрахування відбувається аналогічно до прямого страхування, але з розподіленням на перестраховика. Когорти визначаються на базі дати визнання договору перестрахування.
Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з облігаторного перестрахування базується на принципі один договір облігаторного перестрахування - один портфель. Когорти визначаються на базі дати початку покриття договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.
Слід очікувати, що контракти в рамках однієї лінійки продуктів, матимуть схожі ризики, а отже слід очікувати, що вони перебуватимуть в одному й тому самому портфелі, якщо управління ними здійснюється разом. Тому Компанія здійснює аналіз в розрізі продуктів страхування на предмет:
- Подібності продуктів та відокремлюваних компонент продуктів (в частині схожих ризиків та принципів управління);
- Підходів до управління продуктами;
- Каналів продажів.
Основним критерієм розподілення на портфелі є лінії бізнесу та їх групування у Solvency II лінії бізнесу з врахуванням специфіки продуктів. Страхові контракти, які відносяться до однієї лінії бізнесу є схожими за ризиками і управління якими здійснюється разом.
Виключення: Компанія розділяє ОСЦПВВНТЗ (за міжнародними договорами) на 2 портфеля: продукт 66 (Вся Система) і 67 (БМР). Оскільки ці продукти мають різну політику тарифікації.
Продукти, які містять кілька ліній бізнесу, розподіляються на портфелі відповідно до ліній бізнесу, до яких вони відносяться, оскільки тарифи визначаються для кожної лінії бізнесу окремо, і існує можливість дострокового припинення дії однієї лінії бізнесу без розірвання основного контракту (припиняється окремо).
Компанія не поділяє свій локальний портфель на корпоративне та роздрібне страхування, оскільки ці напрямки управляються централізовано однією лінією управління.
При створенні нового продукту, враховуючи його умови, визначається до якого він портфелю відноситься або якщо такого портфелю з необхідними характеристиками ще не існує, то створюється новий портфель.
На виконання вимог п. 22 МСФЗ 17 Компанія не включає контрактів, різниця між датами випуску яких перевищує один рік, до однієї й тієї самої групи страхових контрактів.
Річні когорти Компанія визначає на підставі дати первісного визнання генерального договору страхування або окремого договору страхування (у разі відсутності генерального договору). Усі адендуми, що стосуються відповідного договору страхування, належать до річної когорти цього договору.
Компанія має досить детальне агрегування за портфелями, що призводить до значної кількості видів портфелів, при цьому частина цих портфелів мають несуттєву балансову вартість.
З метою подання у цій фінансовій звітності дійсно суттєвої інформації, Компанією було прийнято рішення щодо розкриття інформації щодо прямого страхування та вхідного перестрахування в розрізі наступних агрегованих портфелів:
відповідальність власників транспортних засобів | motor vehicle liability |
інші види транспортного страхування | other motor |
морське, авіаційне транспортне страхування | marine, aviation and transport |
страхування від пожежі та іншого пошкодження майна | fire and other damage to property |
страхування медичних витрат | medical expense |
інші види особистого страхування | Income protection insurance |
страхування загальної відповідальності | general liability |
Первісне визнання
Компанія визнає групу випущених страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:
а) початку періоду покриття за групою контрактів;
б) дати, коли перший платіж з боку держателя страхового полісу в групі належить до сплати;
в) у разі групи обтяжливих контрактів, із тієї дати, коли група стає обтяжливою. Якщо немає визначеної дати до сплати, такою датою вважається дата отримання платежу від власника полісу страхування.
Компанія визнає групу утримуваних контрактів перестрахування наступним чином:
- якщо утримувані контракти перестрахування передбачають пропорційне покриття - на початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування або при первісному визнанні будь-якого базового контракту, залежно від того, яка з цих дат настає пізніше; і
- у решті випадків - з початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування.
Обтяжливі контракти
Компанія виходить із того, що жоден із контрактів у портфелі не є обтяжливим при первісному визнанні, якщо факти та обставини не вказують на протилежне. При цьому використовується інформація про оцінки, зроблена у внутрішній звітності Компанії.
При першому використанні стандарту обтяжливість сукупності страхових контрактів визначається на базі наявної статистики щодо комбінованого коефіцієнту. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер, відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх коригувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.
При подальшому оцінюванню визначення обтяжливості базується на бюджетних показниках Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості переглядається при подальшому оцінюванні на основі оновлених припущень та фактичних результатів.
Якщо в будь-який час протягом періоду покриття факти та обставини вкажуть на обтяжливість групи страхових контрактів або ця обтяжливість була очікуваною, виходячи з бюджетних показників на дату первісного визнання, Компанія розраховує різницю між:
(а) балансовою вартістю зобов'язання на залишок покриття; та
(б) грошовими потоками виконання, що стосуються залишку покриття за даною групою.
У тому обсязі, в якому грошові потоки виконання, описані в п. (б) вище, перевищують балансову вартість, описану в п. (а) вище, Компанія визнає збиток у прибутку або збитку та збільшує зобов'язання на залишок покриття.
Компонент збитку визначає суми грошових потоків виконання, які згодом представляються у прибутку
або збитку як сторнування збитків за обтяжливими контрактами і виключаються зі страхового контракту
при їх виникненні. Коли понесені грошові потоки виконання, вони розподіляються між компонентом
збитку та зобов'язанням на залишок покриття за мінусом компонента збитку на систематичній основі.
Зміни в грошових потоках виконання, пов'язані з майбутніми послугами, розподіляються виключно на
компонент збитку. Якщо компонент збитку зводиться до нуля, то будь-яке перевищення суми, виділеної
на компоненту збитку, створює нову контрактну сервісну маржу для групи контрактів.
Оцінка
Оцінка при первісному визнанні
Зобов'язання зі страхування складаються з наступних частин:
- зобов'язання на залишок покриття - грошових потоків виконання, що стосуються майбутніх послуг, віднесених до групи на відповідну дату;
- компонента збитку (яка є частиною зобов'язання на залишок покриття);
- зобов'язання за страховими вимогами, що відбулися - що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.При первісному визнанні загальна сума зобов'язань за страховими контрактами Компанії включає зобов'язання на залишок покриття.
Компанія не зобов'язана коригувати балансову вартість зобов'язання на залишок покриття так, щоб вона відображала часову вартість грошей і вплив фінансового ризику, якщо при первісному визнанні Компанія очікує, що час між наданням кожної з частин послуг і терміном сплати відповідної премії не перевищуватиме одного року. Компанія використовуватиме право, що надається згідно сказаного вище у цьому абзаці, оскільки вважає, що вказана умова виконується.
Згідно із моделлю оцінки PAA для зобов'язання на залишок покриття не враховується контрактна сервісна маржа, дисконтування та коригування на нефінансовий ризик.
Під час прийняття рішення щодо оцінювання страхових контрактів та контрактів перестрахування із застосування підходу на основі розподілу премій, Компанією було враховано той факт, що переважна кількість договорів передбачає період покриття на дату їх класифікації строком 1 рік та менше.
Розрахунки показали, що відсутні суттєві різниці в оцінці залишку зобов'язання на покриття при застосуванні спрощеного та загального методів.
В такому випадку зобов'язання на залишок покриття при первісному визнанні дорівнює:
* преміям, одержаним при первісному визнанні, якщо такі є;
* мінус будь-які аквізиційні грошові потоки станом на таку дату, якщо Компанія не вирішить визнавати платежі як витрати; і
* плюс або мінус будь-яка сума, обумовлена припиненням визнання на таку дату:
- будь-якого активу за аквізиційними грошовими потоками; чи
- будь-якого іншого активу чи зобов'язання, попередньо визнаного для грошових потоків, пов'язаних з групою контрактів.
Компанія вирішила не визнавати аквізиційні грошові потоки як витрати у періоді їх понесення.
Зобов'язання за страховими вимогами Компанія оцінює, використовуючи загальну модель у розмірі грошових потоків виконання, пов'язаних із понесеними вимогами. Майбутні грошові потоки дисконтуються за поточними ставками дисконту.
Грошові потоки в межах страхового контракту - це потоки, які стосуються безпосередньо виконання контракту, в тому числі грошові потоки, щодо яких Компанія може визначати розмір або строки на власний розсуд.
Враховуючи структуру страхового портфелю та швидкості врегулювання, коригування для врахування часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із майбутніми грошовими потоками має суттєвий ефект на фінансовий стан та результати діяльності Компанії. Тому Компанія здійснює дисконтування під час розрахунку зобов'язань за страховими вимогами.
Компанія прийняла рішення здійснити дезагрегування фінансових доходів або витрат за страхуванням між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом в частині зміни ставки дисконтування.
Оцінка після первісного визнання
Балансова вартість групи страхових контрактів станом на кінець кожного звітного періоду є сумою:
- зобов'язання на залишок покриття, і
- зобов'язання за страховими вимогами, що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.Зобов'язання на залишок покриття
Після первісного визнання, Компанія оцінює зобов'язання на залишок покриття станом на кінець кожного наступного звітного періоду таким чином:
* балансова вартість на початок звітного періоду;
* плюс премії, одержані протягом періоду;
* мінус аквізиційні грошові потоки сплачені;
* плюс будь-які суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному періоді;
* плюс будь-яке коригування компоненту фінансування;
* мінус сума, визнана як дохід від страхування за послугами, наданими в такому періоді; і
* мінус будь-який інвестиційний компонент, виплачений або переданий у зобов'язання за страховими вимогами.
Зобов'язання за вимогами
На звітну дату розрахунок зобов'язань за страховими вимогами відбувається шляхом:
- оцінки загального резерву збитків методами трикутників в розрізі однорідних груп ризиків (видів страхування);
- оцінки резерву (прямих та непрямих) витрат на врегулювання;
- оцінки резерву під регреси;
- дисконтування;
- коригування на нефінансовий ризик;
- розподілу майбутніх грошових потоків (виплат, витрат на врегулювання, регресів) з однорідних груп ризиків на групи страхових контрактів.Визнання доходів та витрат
Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання на залишок покриття:
- дохід від страхування - у разі зменшення розміру зобов'язання на залишок покриття через надання послуг протягом періоду;
- амортизація аквізиційних грошових потоків;
- витрати на страхові послуги - у разі збитків за групами обтяжливих контрактів і відновлення таких збитків.Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання за страховими вимогами:
- витрати на страхові послуги - у разі збільшення зобов'язань через страхові вимоги і витрати, що виникли протягом періоду;
- витрати на страхові послуги - у разі будь-яких подальших змін у грошових потоках виконання, пов'язаних із понесеними страховими збитками за страховими вимогами за подіями, що сталися у минулому періоді та понесеними витратами;
- фінансові доходи або витрати за страхуванням - у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику.
Відстрочені аквізиційні витрати
Відповідно до МСФЗ 17 Компанія визнає аквізиційні витрати за страховими контрактами як витрати, що безпосередньо пов'язані з укладанням груп страхових контрактів, і які не були б понесені, якби відповідні страхові контракти не були укладені. Компанія вирішила не визнавати аквізиційні грошові потоки як витрати у періоді їх понесення.
До аквізиційних витрат, зокрема, належать:
- комісійні та агентські винагороди;
- витрати на сплату податку на дохід за договорами страхування;
- інші аквізиційні витрати, які можна прямо віднести до укладання відповідних страхових контрактів (витрати, перелік яких визначено у Внутрішній Політиці з формування технічних резервів).
Аквізиційні витрати розподіляються між групами страхових контрактів на систематичній та раціональній основі, що відповідає способу отримання Компанією економічних вигід від відповідних страхових контрактів.
Витрати, що пов'язані з укладанням нових договорів страхування та відновленням раніше укладених, капіталізуються та амортизуються протягом періоду, в якому відповідні страхові премії визнаються заробленими.
Аквізиційні витрати щодо договорів вихідного перестрахування розподіляються пропорційно частці перестраховика в нарахованих преміях.
Витрати по аквізиційним витратам Компанія включає до балансової вартості активу/зобов'язання за договорами страхування та здійснює їх визнання у витратах на періодичній основі.
Непрямі витрати Компанії розподіляються на групи страхових контрактів із застосуванням відповідного прийнятного базису який використовується на послідовній основі.
Межі договору
Межі договору Компанія визначає виходячи з:
- Строків дії договору по певному об'єкту страхування;
- Можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії без втрати премії за періоди, під час яких договір діяв чи можливості переглянути умови договори односторонньо зі сторони Компанії.Припинення визнання та модифікація
Компанія припиняє визнання страхового контракту за умови спливу терміну виконання зобов'язання за страховим контрактом, коли його виконано або анульовано; у разі його суттєвої модифікації. Припинення страхових контрактів відбувається в межах відповідної групи шляхом вилучення з обсягу грошових потоків виконання групи теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та коригування на нефінансовий ризик, що пов'язані з правами й обов'язками, визнання яких в групі було припинено.
Якщо модифікація контракту не обліковуться як припинення визнання, Компанія розглядає зміни у грошових потоках, викликані модифікацією, як зміни в оцінках грошових потоків виконання. Всі такі зміни відображаються в складі доходів чи витрат Компанії.
Представлення у фінансовій звітності
Компанія окремо подає у звіті про фінансовий стан балансові вартості груп:
а) випущених страхових контрактів, що є активами;
б) випущених страхових контрактів, що є зобов'язаннями;
в) утримуваних контрактів перестрахування, що є активами, та
г) утримуваних контрактів перестрахування, що є зобов'язаннями.
Компанія включає будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами страхових контрактів потоками в балансову вартість відповідних груп випущених страхових контрактів, а будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами утримуваних контрактів перестрахування в балансову вартість груп утримуваних контрактів перестрахування.
Компанія здійснює дезагрегування сум, визнаних у звіті про прибутки або збитки та інший сукупний дохід на:
- результат страхових послуг, що включає в себе дохід від страхування і витрати на страхові послуги; та
- фінансові доходи або витрати за страхуванням.Дохід від страхування відображає надання покриття та інших послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги. Доходом від страхування є сума очікуваних надходжень премій, віднесена на період. Компанія відносить очікувані надходження премій на кожний період покриття на основі часу, що минає.
Компанія подає в прибутку або збитку витрати на страхові послуги, що виникають за групою випущених страхових контрактів, які включають у себе страхові вимоги за подіями, що сталися, інші понесені витрати на страхові послуги.
Витрати на страхові послуги, що випливають зі страхових контрактів, визнаються в прибутку або збитку, як правило, в міру їх понесення.
Вони виключають погашення інвестиційних складових і складаються з наступних статей:
* Страхові вимоги та інші витрати на страхові послуги.
* Амортизація аквізиційних грошових потоків: Для контрактів, що оцінюються відповідно до PAA, Компанія амортизує аквізиційні грошові потоки на прямолінійній основі протягом періоду покриття контрактів Компанією.
* Збитки за обтяжливими контрактами та сторнування таких збитків.
* Коригування зобов'язань за страховими вимогами, які не виникають внаслідок впливу вартості грошей у часі, фінансового ризику та змін у ньому.
Фінансові доходи або витрати за страхуванням включають у себе зміну балансової вартості групи страхових контрактів, зумовлену:
а) впливом часової вартості грошей і змін у часовій вартості грошей; та
б) впливом фінансового ризику та змін у фінансовому ризику.
Компанія прийняла рішення здійснити дезагрегування фінансових доходів або витрат за страхуванням між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом в частині зміни ставки дисконтування.
Компанія розподіляє страховий фінансовий результат між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом. Сума, визнана у прибутку або збитку, відображає систематичний розподіл очікуваного фінансового доходу/витрат із застосуванням ставок дисконтування, зафіксованих на дату первісного визнання. Різниця між загальним страховим фінансовим результатом, розрахованим із застосуванням поточних ставок дисконтування, та сумою, визнаною у прибутку або збитку, визнається у складі іншого сукупного доходу.
Компанія подає доходи або витрати за утримуваними контрактами перестрахування окремо від витрат чи доходів від випущених страхових контрактів.
Алокація витрат на групи страхових контрактів відбувається у відповідності до затвердженої внутрішньої політики Компанії.
Розподіл витрат на виконання страхових контрактів здійснюється поетапно. На першому етапі витрати класифікуються на такі, що відносяться до виконання страхових контрактів відповідно до МСФЗ 17, та інші витрати. Подальший розподіл віднесених витрат здійснюється через структуру центрів витрат із подальшим їх віднесенням до функціональних сфер та актуарних портфелів із застосуванням відповідних коефіцієнтів розподілу.