Цей Звіт про управління складено відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 No 996-XIV.

Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (далі – "Товариство") було створене згідно із законодавством України в 1997 році в м. Рівне, як регіональна страхова компанія.

Основними напрямками діяльності Компанії є надання страхових послуг. Перелік фінансових послуг, що надаються Товариством:

65.12 Інші види страхування, крім страхування життя;

65.20 Перестрахування;

66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів.

Компанія здійснює свою діяльність на підставі ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Перелік ліцензій зазначений за наступним посиланням: 

http://kniazha.com.ua/ua/company/licenz/

У структурі ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВIЄННА IНШУРАНС ГРУП" є двадцять п'ять  Обласних Дирекцій (далі - РП), розташованих по всій території України. Бухгалтерський та податковий облік в Товаристві ведуться централізовано Головним офісом у розрізі кожного РП.

Портфель Товариства представлений різним видами страхування. За результатами 9 місяців 2023 року Товариство займає 5,6% від загального обсягу прямих страхових премій на ринку (за даними журналу Insurance TOP). На ринку добровільного медицинського страхування Товариство займає 2,6% ринку, на ринку послуг КАСКО 2,7%. На ринку послуг ОСАГО за результатами 9 місяців 2023 року Товариство входить до трійки лідерів і має частку 8,9% ринку.

Стратегія компанії полягає, головним чином, у досягненні провідних позицій на страховому ринку України, подальшому розвитку регіональної мережі із наданням широкого спектру страхових продуктів для захисту економічних інтересів суб'єктів господарювання, діяльності української економіки, формування позитивного іміджу страхової сфери серед населення країни.

Головними цілями Компанії є:

- отримання прибутку від страхової діяльності в цілому та по окремих видах страхування зокрема;

- підвищення кваліфікації фахівців страхової сфери;

- популяризація страхування посеред юридичних та фізичних осіб;

- розвиток ринку страхових послуг шляхом імплементації нових та прогресивних страхових продуктів, які надаватимуть адекватне страхове покриття для задоволення потреб клієнтів;

- оптимізація процесів страхування шляхом дигіталізації та, відповідно, збільшення он-лайн продажів.

Головні досягнення Товариства викладено на сторінці: http://kniazha.com.ua/ua/company/history/.

Фінансові результати розкрито на сторінці: http://kniazha.com.ua/ua/company/otcet/

За результатами 2023 року Товариство отримало страхових премій на суму 1992,1 млн. грн., що на 62,1% більше ніж у 2022 році. Частка моторних видів страхування збільшилася і складає 84%, інших видів 16%. За результатами 2023 року Товариство отримало прибуток відповідно до фінансової звітності у розмірі 80,5 млн. грн.

Основну долю у зобов’язаннях Товариства становлять страхові резерви (резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені та резерв коливань збитковості). На 31.12.2023. сума зобовязань за договорами страхування (дисконтованих страхових резервів) становить 1194,2 млн. грн. (67% всіх зобов’язань Товариства). Загальна сума активів на 31.12.2023. згідно з фінансовою звітністю становить 1782, 5 млн. грн. Активи, якими Товариство покриває страхові резерви (згідно Положення Нацкомфінпослуг "Про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика") є: грошові кошти на поточному рахунку, банківські вклади (депозити), нерухоме майно, державні облігації України, непрострочена дебіторська заборгованість, права вимоги до перестраховиків. Товариство виконує всі вимоги щодо покриття страхових резервів (норматив ризиковості операцій), щодо нормативів достатності капіталу та якості активів, щодо мінімального розміру статутного капіталу та перевищення фактичного запасу платоспроможності над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Діяльність Товариства пов’язана із наданням фінансових послуг, у зв’язку з чим відсутній вплив на навколишнє середовище та охорону довкілля.

Водночас, реалізація таких страхових продуктів, як страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ та страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, знижує вплив наслідків на навколишнє середовище у цих сферах.

Товариство є частиною міжнародної групи VIG та втілює європейські стандарти і підходи до кадрової політики. Створення умов для розвитку працівників, а також атмосфери, яка, дійсно, була б позитивна для розкриття та розвитку потенціалу працівників – одна з найважливіших задач Товариства.

Групові стандарти управління кадровими ресурсами та оплати праці затверджені відповідним Рішенням Правління Товариства. Серед них:

- Виключення будь-якої дискримінації, що ґрунтується на статі, віці, фізичних вадах, релігії чи етнічній приналежності;
- Чіткий опис завдань та відповідальності для кожного співробітника;
- Максимальна об’єктивність під час процесу підбору персоналу;
- Виключення будь-якого конфлікту інтересів;
- Тощо.

Загальна кількість працівників на кінець 2023 року – 695 осіб. 354 осіб обіймають керівні посади, з яких 243 жінки.

У якості заохочень в Товаристві існує система преміювання, пропонуються та проводяться річні профілактичні огляди та інші корпоративні заходи.

В Товаристві згідно Закону України "Про охорону праці" створено Службу охорони праці, яка виконує всі покладені на неї завдання та обов’язки згідно законодавства України.

Для навчання та освіти персоналу існує постійно діюча Система дистанційного навчання у межах Товариства, а також фінансування участі працівників у профільних навчальних заходах (в тому числі міжнародних) за межами товариства (майстер-класах, семінарах тощо).

Для виявлення потенційних випадків шахрайства та хабарництва у Товаристві існує Департамент безпеки.

Товариство використовує систему управління ризиками ("ризик-менеджмент"), яка включає низку різноманітних заходів організаційно-фінансового характеру, що спрямовані на мінімізацію можливих збитків, які може понести Товариство у зв’язку з настанням негативних подій.

Система управління ризиками складається з наступних етапів:

- Ідентифікація ризику — виявлення та реєстрація всіх можливих джерел ризиків, які можуть вплинути на досягнення цілей Товариства. Включає як перегляд існуючих ризиків і джерел ризику, що могли змінитись, так і виявлення та реєстрацію нових ризиків, що виникли і повинні бути взяті до уваги. Поточний список можливих ризиків Товариства складається з 5 груп: ринкові ризики; андерайтингові ризики; ризики дефолту контрагента; операційні ризики; ризик учасника фінансової групи.

- Оцінка ризику — оцінка істотності даного ризику та визначення групи ризику згідно градації впливу ризику ("Низький", "Помірний", "Високий", "Дуже високий"). Для визначення групи ризику можуть застосовуватися як кількісні так і якісні методи (оцінка ймовірності та чутливості, експертна оцінка). Визначення групи ризику може базуватися як на одній оцінці, так і на декількох оцінках одночасно. Для виміру ризиків та ефективного управління ними Товариство розробляє Карту ризиків.

- Аналіз і обробка ризику — вибір найоптимальніших засобів по мінімізації ризиків. Основними засобами обробки ризиків в рамках управління ризиками є:

- Уникнення ризику

- Зменшення ризику

- Передача ризику

- Прийняття ризику

- Прийняття управлінських рішень — у процесі управління ризиками потрібно прийняти широкий спектр рішень щодо ризиків, і після прийняття рішень щодо мінімізації ризиків, виконання рішення повинно здійснюватися відповідальним підрозділом оперативно та ефективно.

- Моніторинг ризику — спрямований на контроль ефективної та своєчасної реалізації планів дій, щодо яких було прийнято рішення.

- Звітування — стосується усіх вищеперерахованих етапів процесу управління ризиками. Даний етап виконується відповідальним працівником з управління ризиками.

Додатковим елементом управління ризиками є аудит зі сторони материнської компанії ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП  АГ Вінер Ферзіхерунг Группе.

Система управління ризиками відповідає вимогам розпорядження Нацкомфінпослуг №295 від 04.02.2014р. Про затвердження Вимог до організації і функціонування системи управління ризиками у страховика.

Діяльність Товариства пов’язана із наданням фінансових послуг, у зв’язку з чим Товариство не проводить досліджень, інноваційної діяльності та розробок

Предметом безпосередньої діяльності Товариства є, окрім страхової діяльності, також і діяльність з формування та розміщення коштів страхових резервів. Товариство проводить свою інвестиційну діяльність з розміщення коштів страхових резервів та власних коштів з урахуванням вимог до переліку, обсягу та якості фінансових інвестицій, які сказані в "Положенні про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів  та ризикованості операцій", затверджених Розпорядженням НКРРФП №850 від 07.06.2018р.

Також Товариство фіксує напрямки та обсяги інвестицій шляхом розроблення та затвердження Наглядовою Радою Інвестиційно-ризикової  стратегії Товариства на майбутній рік.

Виконуючи вимоги обох документів в 2023 році Товариство здійснювало розміщення коштів страхових резервів та власних коштів виключно шляхом відкриття депозитних рахунків в державних та іноземних банках та придбання облігацій внутрішньої державної позики. Інвестиції в корпоративні облігації та акції підприємств не проводилися.

Управління фінансовими інвестиціями Товариство здійснювало самостійно без залучення компанії з управління активами.

Оскільки страховий ринок України перебуває у фазі інтенсивного розвитку, Компанія вбачає величезний потенціал у подальшому розвитку добровільних видів страхування, зокрема, добровільного медичного страхування, страхування майна (як юридичних, так і фізичних осіб). Для цього Компанія націлена на розробку більш сучасних продуктів з використанням найкращого досвіду компаній Групи VIG по страхуванню малого та середнього бізнесу, а також надання повноцінних пакетів страхових послуг для задоволення потреб фізичних осіб у страхуванні домашнього майна. При цьому, Компанія вважає, що дигіталізація страхових послуг прискорить та зробить значно простішим процес їх надання для всіх споживачів, як  добровільних, так і  обов’язкових видів страхування.

Товариство подає окремий звіт про корпоративне управління у відповідності до вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг"

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БДО"

20197074

www.bdo.ua

https://kniazha.ua/about/finansova-informatsiya/finansova-zvitnist

Малащук О.В.

договір № 05/23А/5002 про надання аудиторських послуг від 15 вересня 2023 року,

2023 рік

початок проведення аудиту – 16 вересня 2023 року, закінчення – 17 квітня 2024 року.

01 - немодифікована думка

Електронний підпис ключового партнера з аудиту ТОВ "БДО" Малащука О. В. у Системі фінансової звітності є підтвердженням підписання ним виключно звіту незалежного аудитора щодо фінансової звітності, складеної у відповідності до МСФЗ станом на та за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, від 17 квітня 2024 року, який розміщено на веб-сайті ПрАТ "УСК " Княжа Вієнна Іншуранс Груп" за посиланням  https://kniazha.ua/about/finansova-informatsiya/finansova-zvitnist.

ТОВ "БДО" та ключовий партнер з аудиту Малащук О. В. не несуть будь-якої відповідальності за повноту і достовірність фінансової звітності, складеної ПрАТ "УСК " Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в єдиному електронному форматі (XBRL) станом та за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, та не несуть зобов’язання щодо подання або будь-якої перевірки (валідації) фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі (XBRL).

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), виданих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). При підготовці цієї фінансової звітності управлінський персонал Товариства ґрунтувався на своїх кращих знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій, фактів і обставин, які могли вплинути на цю фінансову звітність.

Представлена фінансова звітність підготовлена у відповідності з Міжнародними стандартами фінансової звітності (далі – МСФЗ), Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та тлумаченнями, розробленими Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності, які діяли на 31 грудня 2023 року, а також Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності, затвердженої Наказом № 709 Міністерства фінансів України, від 13.11.2020 року, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Рік, що закінчується 31 грудня 2023 року

Валюта подання – гривня, яка округлюється до найближчої тисячі, якщо не вказано інше.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

Залишок коштів у централізованих страхових резервних фондах

Компанія є повним членом Моторного (транспортного) бюро України. Відповідно до закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", нормативно-розпорядчих документів МТСБУ Компанією сформовано фонди, кошти яких перераховано до МТСБУ.

Кошти фондів використовуються за напрямками, визначеними вище вказаним законом та положеннями/рішеннями МТСБУ. Рух коштів відображаються відповідно до звітів МТСБУ.

По залишках коштів у фондах МТСБУ  у відповідності до МСФЗ 9 Компанія сформувала резерв очікуваних кредитних збитків. Оскільки кошти фондів Моторне транспортне бюро як розпорядник розміщує у фінансові активи у вигляді депозитних вкладів та державних боргових цінних паперів то при розрахунку резерву очікуваних кредитних збитків було застосовано аналогічні підходи, як і до розрахунку резерву по аналогічних фінансових інструментах в інвестиційному портфелі Компанії.

Залишок коштів у фондах МТСБУ з урахуванням резерву очікуваних кредитних збитків представлено в таблиці:

У фінансовій звітності Компанії в позиції грошових коштів та їх еквівалентів відображено залишки на поточних рахунках Компанії у банківських установах, які не є обмеженими для використання.

Структуру грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31.12.2023 та 31.12.2022 наведено в таблиці.

Станом на 31.12.2023 р. Грошові кошти Компанії під обтяженнями не перебувають.

На дату складання та затвердження звітності не було помічено жодного непередбачуваного зобов’язання або зобов’язання до виконання, інформацію про яке необхідно розкрити або скоригувати у фінансових звітах. 

Судові процеси

У ході звичайної діяльності Компанія залучається до різних судових процесів. На думку управлінського персоналу, зобов'язання, якщо такі виникатимуть в результаті цих процесів, не матимуть значного негативного впливу на фінансовий стан чи результати майбутніх операцій.

Умовні зобов'язання податкового характеру

Податкова система України характеризується постійними змінами законодавчих норм, офіційних роз'яснень і судових рішень, часто нечітко викладених і суперечливих, що припускає неоднозначне тлумачення їх податковими органами. Правильність обчислення податків у звітному періоді може бути перевірена протягом трьох наступних років. Останнім часом практика в Україні така, що податкові органи займають більш жорстку позицію в частині інтерпретації і вимог дотримання податкового законодавства.

Керівництво Компанії, виходячи зі свого розуміння податкового законодавства, офіційних роз'яснень і судових рішень вважає, що податкові зобов'язання відображені в адекватній сумі. Проте, трактування цих положень відповідними органами може бути іншим і це може мати значний вплив на дану фінансову звітність.

Депозити в банках

Деталізація по розміщенню депозитних вкладів наведена в таблиці:

У відповідності до МСБО 12 Компанія розраховує відстрочені  податкові активи чи зобов’язання, які відображають майбутні податкові зобов’язання Компанії в разі реалізації існуючих тимчасових різниць між бухгалтерським та податковим обліком

Відстрочені податкові зобов’язання – суми податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць.

Відстрочені податкові активи – це суми податків на прибуток, що підлягають відшкодуванню в майбутніх періодах відповідно до:

а) тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню;

б) перенесення невикористаних податкових збитків на майбутні періоди; та

в) перенесення невикористаних податкових вигод на майбутні періоди.

Відстрочений податок на прибуток розраховується за методом балансових зобов'язань відносно перенесених податкових збитків та тимчасових  різниць, що виникають між податковою базою активів та зобов'язань та їхньою балансовою вартістю для цілей фінансової звітності.

Відстрочені податкові зобов’язання, як правило, визнаються у відношенні до всіх тимчасових різниць, які збільшують оподатковуваний прибуток, а відстрочені податкові активи по тимчасових  різницях, що зменшують оподатковувану базу, та перенесені податкові збитки відображаються лише тією мірою, в якій існує імовірність отримання оподатковуваного прибутку, відносно якого можна буде реалізувати тимчасові різниці.

Активи та зобов'язання з відстроченого оподаткування визначаються із використанням ставок оподаткування, які введені в дію або практично були введені в дію станом на звітну дату і які, як очікується, застосовуватимуться у періоді, коли будуть сторновані тимчасові різниці або зараховані перенесені податкові збитки .

Відстрочений податок визнається у звіті про фінансові результати за виключенням випадків, коли він пов’язаний зі статтями, які безпосередньо відносяться до статей капіталу. У таких випадках відстрочений податок також визнається у складі капіталу.

Амортизація об'єктів приміщень, вдосконалень орендованого майна та обладнання розраховується лінійним методом з метою рівномірного зменшення первісної вартості до ліквідаційної вартості протягом строку їх експлуатації.

Терміни амортизації представлені в таблиці:

Амортизація по нематеріальних активах нараховується за методом лінійного нарахування зносу протягом передбачуваного строку їх корисного використання і відображається у складі прибутку або збитку за рік.

Терміни амортизації представлено в таблиці:

Припинення визнання

Компанія припиняє визнання фінансового активу коли є наявність хоча б однієї з умов припинення визнання фінансового активу:

а) закінчився строк дії контрактних прав на грошові потоки від фінансового активу, або

б) фінансовий актив передано.

Фінансовий актив вважається переданим, якщо передаються контрактні права на одержання грошових потоків від нього, або, якщо контрактні права зберігаються, але підприємство бере на себе контрактне зобов'язання сплатити грошові потоки одному або кільком одержувачам за угодою. Визнання фінансового зобов’язання припиняється, якщо зобов’язання виконано (погашено) або термін його дії вичерпано.

При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між:

а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та

б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.

Грошові кошти та їх еквіваленти – це вартість активів компанії, які є готівкою або можуть бути негайно перетворені в готівку. Еквіваленти грошових коштів (грошей) - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошей.

Грошові кошти та їх еквіваленти обліковуються за їх номінальною вартістю. Грошові кошти в іноземній валюті обліковуються за перерахунком в гривні по курсу Національного банку на день складання фінансової звітності. Курсові різниці, які виникають внаслідок різниці оцінки активів та зобов’язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, на дату первісного визнання і дату складання фінансового звіту, відображаються як дохід або витрати періоду, в якому вони виникають.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають залишки на рахунках в банках, які не є обмеженими для використання. Кошти, щодо яких існують обмеження стосовно їх використання, виключаються з грошових коштів та їх еквівалентів.

Витрати на заробітну плату, внески до фондів соціального страхування, оплачувані річні відпустки та лікарняні, премії, а також негрошові винагороди нараховуються у тому році, в якому відповідні послуги надавались працівниками Компанії. Компанія не має юридичного чи умовного зобов'язання сплачувати пенсійні чи інші платежі, окрім платежів по державній системі соціального страхування.

При формуванні забезпечення на виплату відпусток Компанія керується, зокрема, МСБО 19 "Виплати працівникам". Сума забезпечення визначається на щомісячній основі.

Компанія здійснює класифікацію та оцінку фінансових активів, виходячи з бізнес моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором.

В рамках бізнес-моделей з управління фінансовими активами Компанія виділяє такі групи фінансових активів:

Оцінку фінансових активів під час первісного визнання та подальшу їх оцінку Компанія здійснює у відповідності до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти", як наведено в таблиці нижче.

Після первісного визнання Компанія оцінює фінансовий актив за справедливою вартістю або амортизованою собівартістю.

Компанія визначає фінансові активи за амортизованою вартістю (АС), або справедливою вартістю через інший сукупний дохід (FVOCI) на основі характеристик контрактних грошових потоків і бізнес-моделі управління фінансовими активами.

Фінансовий актив оцінюють за амортизованою собівартістю, якщо виконуються обидві такі умови:

а) актив утримують в моделі бізнесу, мета якої - утримування активів задля збирання контрактних грошових потоків;

б) контрактні умови фінансового активу передбачають у певні дати надходження грошових потоків, які є лише погашенням основної суми та сплатою відсотків на непогашену основну суму.

Фінансовий актив оцінюють за справедливою вартістю через прибутки та збитки , окрім випадків, коли його оцінюють за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через інший сукупний дохід у разі одночасного дотримання обох зазначених нижче умов:

а) фінансовий актив утримується в рамках бізнес-моделі, мета якої досягається як шляхом одержання договірних грошових потоків, так і шляхом продажу фінансових активів, і

b) договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми.

Фінансовий інструмент – це контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одної юридичної особи і фінансового зобов’язання або інструмента капіталу іншої юридичної особи.

В момент початкового визнання фінансових інструментів Компанія здійснює їх класифікацію та визначає модель подальшої оцінки.

Боргові фінансові активи Компанія класифікує, виходячи з бізнес-моделі, яку вона використовує для управління цими активами, та характеристик грошових потоків, передбачених договором, що ініціює фінансовий інструмент.

Тест контрактних грошових потоків полягає у перевірці того, чи призводять умови договору до виникнення грошових потоків, які представляють собою виключно виплати основної суми боргу та відсотків за непогашеною сумою боргу, тобто грошові потоки, які відповідають основним механізмам кредитування. На відміну від тесту бізнес-моделі, така оцінка має проводитись у відношенні інструменту.

Визначення бізнес-моделі відбувається при первісному визнанні активу.

Компанія класифікує  боргові фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю з переоцінкою через інший сукупний дохід на основі обох таких чинників:

а) моделі бізнесу для управління фінансовими активами; та

б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу.

Класифікація фінансових інструментів за категоріями оцінки

Компанія проводить класифікацію фінансових інструментів за категоріями оцінки у відповідності до МСФЗ 9. Станом на 31 грудня 2023 та 2022 років всі фінансові активи розподілено на ті що обліковуються за амортизованою собівартістю і такі що обліковуються за справедливою вартістю. Детальне розкриття наведене в Примітці 12. Всі фінансові зобов’язання класифіковані як такі, що обліковуються за амортизованою собівартістю.

Операції Компанії, виконані в іноземній валюті, обліковуються за курсом обміну Національного банку України, чинним на дату здійснення операції. Прибутки та збитки, які виникають при розрахунках по таких операціях, а також при перерахунку активів та зобов’язань, деномінованих в іноземних валютах, відображаються у складі прибутку чи збитку, окрім сум, які відносяться до компонентів, що відображаються у складі іншого сукупного доходу. Монетарні активи і зобов’язання, виражені в іноземній валюті, перераховуються по валютному курсу, що діє на звітну дату. Немонетарні статті, які відображаються за справедливою вартістю і деноміновані в іноземних валютах, конвертуються за курсами обміну валют, встановленими на дату визначення справедливої вартості.

Функціональною валютою фінансової звітності є валюта первинного економічного середовища, в якому працює Страхова компанія. Функціональною валютою та валютою подання звітності є національна валюта України - українська гривня.

Монетарні активи і зобов'язання перераховуються у функціональну валюту компанії за офіційним обмінним курсом НБУ на відповідну звітну дату. Доходи і збитки від курсових різниць, що виникають у результаті розрахунків по операціях і перерахунку монетарних активів і зобов'язань у функціональну валюту за офіційним обмінним курсом НБУ на кінець року, відображаються у складі фінансового результату. Перерахунок за курсами на кінець року не застосовується до немонетарних позицій, в тому числі інвестицій до капіталу. Вплив змін обмінного курсу на справедливу вартість дольових цінних паперів обліковується як частина прибутку або збитку від змін справедливої вартості.

Станом на 31 грудня  відповідного року основні курси обміну, що застосовувались для перерахунку сум в іноземній валюті, були такими:

Функціональною валютою звітності є національна валюта України – гривня. Операції в інших валютах розглядаються як операції в іноземній валюті.

Валюта подання – гривня, яка округлюється до найближчої тисячі, якщо не вказано інше.

Дана фінансова звітність є індивідуальною фінансовою звітністю, оскільки Компанія не має інвестицій до дочірніх підприємств, з якими б мала складати консолідовану звітність.

Ця фінансова звітність відображає оцінку управлінського персоналу щодо впливу змін умов здійснення діяльності в Україні на операції та фінансовий стан Компанії. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінок управлінського персоналу.

Визнання очікуваних кредитних збитків (ECL)

Збитки визнаються на дату первісного визнання та на звітні дати.

Очікувані кредитні збитки мають відображати:

• об'єктивну та зважену за ймовірністю суму, визначену шляхом оцінки певного діапазону можливих результатів

• часову вартість грошей

• обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов, що може бути одержана без надмірних витрат або зусиль станом на звітну дату.

Компанія розробляє моделі оцінки очікуваних збитків за кожним видом фінансових активів, враховується історична, поточна та прогнозна інформація (включно з макроекономічними даними).

У відповідності до МСФЗ 9, усі фінансові боргові активи, класифіковані як FVOCI або AC, підпадають під дію МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.

Торгова та орендна дебіторська заборгованість підлягає знеціненню згідно з МСФЗ 9 і розглядатиметься за спрощеним підходом.

Компанія оцінює якість фінансових активів наступним чином:

- якщо кредитний ризик за фінансовим інструментом істотно не зріс з моменту первинного обліку, то резерви під збитки за цим фінансовим активом дорівнюють сумі ECL протягом 12 місяців (12-months ECL);

- В разі значного збільшення кредитного ризику з моменту первинного обліку, Компанія визнає резерви під збитки за цим фінансовим активом рівними сумі ECL протягом дії активу (lifetime ECL);

Якщо протягом попереднього звітного періоду Компанія сформувала резерв на покриття втрат фінансовим інструментом на суму lifetime ECL, але станом на поточну дату кредитний ризик зменшився і відповідає початковому рівню, Компанія знову оцінює резерв під збитки на суму, що дорівнює 12-months ECL.

Винятком є придбані, або знецінені фінансові активи (РОСІ), резерв під які завжди повинен відображати lifetime ECL.

Компанія використовує наступні Етапи для оцінки кредитного ризику:

Етап 1 включає фінансові інструменти, щодо яких не відбулося значного збільшення  кредитного ризику з моменту первинного обліку. По цим активам враховується 12-months ECL, які представляють собою "частину очікуваних кредитних збитків протягом терміну дії в результаті дефолту, що можлива протягом 12 місяців після звітної дати".

Етап 2 включає фінансові інструменти, щодо яких відбулося значне збільшення кредитного ризику з моменту первинного обліку, але не відбувся дефолт. По цим активам враховуються lifetime ECL, що представляють собою збитки за всіма можливими подіями протягом очікуваного терміну дії фінансового активу.

Етап 3 включає фінансові інструменти, які вважаються інструментами зі знецінення. У цьому випадку вже понесені кредитні збитки за активами. Відносно цих активів враховуються lifetime ECL що представляють собою збитки за всіма можливими подіями протягом очікуваного терміну дії фінансового активу.

Всі придбані або створені активи, які не є POCI, відносяться до Етапу 1 з самого початку незалежно від категорії ризику. Надалі Компанія проводить відповідну оцінку на кожну звітну дату.

Розрахунок очікуваних кредитних збитків (ECL)

Стандарт визначає кредитний збиток як різницю між усіма договірними грошовими потоками, які належать суб’єкту господарювання згідно з контрактом, і всіма грошовими потоками, які суб’єкт господарювання очікує отримати, тобто всіма грошовими недоліками, дисконтованими за первісною ефективною процентною ставкою (EIR) для активів, що не є POCI, і EIR з поправкою на кредит (caEIR) для активів POCI відповідно. Стандарт не передбачає конкретних підходів до оцінки ECL і навіть не вимагає застосування PD.

Під час вимірювання ECL, щоб отримати неупереджену та зважену за ймовірністю суму, необхідно оцінити діапазон можливих результатів. Це передбачає визначення можливих сценаріїв, які визначають:

* сума та час грошових потоків для конкретних результатів та

* розрахункова ймовірність цих результатів.

ECL дисконтується з використанням ефективної процентної ставки (EIR), визначеної під час первісного визнання, або її наближення. 

Щоб мати можливість розрахувати очікувані кредитні збитки протягом усього терміну дії, необхідно оцінити відповідний очікуваний термін служби для відповідних фінансових інструментів. МСФЗ 9 визначає ECL за весь термін дії як ECL, що є результатом усіх можливих подій дефолту протягом очікуваного терміну дії фінансового інструменту. Цей період не може бути довшим за максимальний договірний період, протягом якого суб’єкт господарювання наражається на кредитний ризик.

Оцінюючи максимальний договірний період і, отже, очікуваний термін дії фінансового інструменту, необхідно враховувати всі договірні умови цього інструменту, які можуть змінити договірний період.

Визначивши відповідний очікуваний термін дії відповідних фінансових інструментів, очікуваний кредитний збиток на рівні активів розраховується як різниця між усіма договірними грошовими потоками, дисконтованими за ефективною процентною ставкою, і всіма дисконтованими очікуваними грошовими потоками.

Стандарт передбачає, що методологічний підхід для розрахунку 12-місячного ECL представляє частину ECL за весь термін служби активу.

У цій фінансовій звітності оподаткування показано відповідно до вимог законодавства України із використанням податкових ставок та законодавчих норм, які діяли або фактично були введені в дію станом на звітну дату. Витрати/(доходи) з податку на прибуток включають поточні податки та відстрочене оподаткування та відображаються у прибутку чи збитку за рік, якщо тільки вони не мають бути відображені у складі іншого сукупного доходу або безпосередньо у складі капіталу у зв'язку з тим, що вони стосуються операцій, які також відображені у цьому самому або іншому періоді у складі іншого сукупного доходу або безпосередньо у складі капіталу.

Поточний податок - це сума, що має бути сплачена податковим органам або ними відшкодована стосовно оподатковуваного прибутку чи збитків за поточний та попередні періоди. Оподатковуваний прибуток або збиток базується на оціночних показниках, якщо фінансова звітність ухвалюється до моменту подання відповідних податкових декларацій. Інші податки, за винятком податку на прибуток, обліковуються у складі адміністративних та інших операційних витрат.

Згідно з прийнятими змінами до Податкового кодексу України з 01.01.2015 року для страховиків доходи, отримані від реалізації договорів страхування інших, ніж договори довгострокового страхування життя, оподатковуються за ставкою 3%. Податок на прибуток за ставкою 18% оподатковується загальний фінансовий результат, визначений за правилами бухгалтерського обліку, скоригований на різниці, визначені за правилами податкового обліку. У відповідності до вимог МСФЗ 17 "Страхові контракти" податок на страховий дохід є частиною витрат діяльності зі страхування і вважається витратами поточного періоду на здійснення страхової діяльності.

МСФЗ 17 встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації щодо договорів страхування, договорів перестрахування та інвестиційних контрактів з умовами дискреційної участі.

Він представляє модель, яка вимірює групи контрактів на основі оцінки поточної вартості майбутніх грошових потоків, які, як очікується, виникнуть в Компанії з коригуванням на нефінансовий ризик та CSM.

Згідно з МСФЗ 17, дохід від страхування відображає надання послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги. В кожному звітному періоді дохід від страхування відображає:

- зміни в балансовій вартості зобов'язань на залишок покриття у разі зменшення їх розміру через надання послуг протягом періоду;

- фінансові доходи за страхуванням – у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику (у випадку використання загальної моделі оцінки грошових потоків).

Компанія визнає дохід і витрати за такими змінами в балансовій вартості зобов'язання на залишок покриття:
- дохід від страхування – у разі зменшення розміру зобов'язання на залишок покриття через надання послуг протягом періоду;

- витрати на страхові послуги – у разі збитків за групами обтяжливих контрактів і відновлення таких збитків;

- фінансові доходи або витрати за страхуванням – у зв'язку з впливом часової вартості грошей і впливом фінансового ризику.

Інвестиційні компоненти більше не включаються до страхових доходів і витрат на страхове обслуговування.

Фінансові доходи та витрати від страхування, з виокремленням тих, що відображаються в складі прибутку/збитку та тих, що відображаються в складі іншого сукупного доходу, розкриваються у фінансовій звітності окремо від страхових доходів і витрат на страхове обслуговування. 

Компанія застосовує спрощений підхід до оцінки зобов’язання на залишок покриття щодо групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи страхових контрактів, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі, та/або період покриття за кожним контрактом в групі становить один рік або менше.

До імплементації МСФЗ 17 витрати щодо комісійної винагороди на випущені страхові контракти включались до складу фінансової звітності як окремі активи в статті відстрочені аквізиційні витрати та обліковувались в цій статті до їх включення до складу прибутку/(збитку) чи іншого сукупного доходу. Відповідно до МСФЗ 17, окремими активами визнаються тільки аквізиційні грошові потоки від страхування, які виникають до визнання відповідних страхових контрактів (крім контрактів до яких застосовується спрощений підхід до оцінки зобов’язань на залишок покриття) Такі витрати включаються до балансової вартості відповідного портфеля контрактів та їх визнання припиняється із припиненням визнання відповідних контрактів.

За страховими контрактами, до яких застосовується спрощений підхід, будь-які активи для аквізиційних грошових потоків, включаються до балансової вартості відповідних портфелів випущених страхових контрактів.

Будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за портфелями утримуваних контрактів перестрахування включаються до балансової вартості портфелів утримуваних контрактів перестрахування.

Всі договори страхування Компанії містять суттєвий страховий ризик і є предметом обліку згідно з МСФЗ 17. Страхові контракти та договори перестрахування не містять вбудованих похідних інструментів.

Договори страхування, перестрахування: Класифікація

Контракт є страховим контрактом лише в тому разі, якщо він передає значний страховий ризик. Компанія  визначає наявність значного страхового ризику та класифікує контракт як страховий, якщо договір страхування містить сценарій при якому вірогідна виплата значних додаткових сум.

Компанія проаналізувала договори страхування, договори вхідного перестрахування окремо і щодо кожного з них є сценарій (ненульова ймовірність) настання суттєвих збитків у розмірі страхової суми/ліміту відповідальності. Аналогічна ситуація з перестрахуванням, щодо якого є ймовірність суттєвих компенсацій перестраховика. Контракти, за якою Компанія передає значний страховий ризик, класифікуються як договори перестрахування.

Отже всі договори страхування та перестрахування є предметом застосування МСФЗ 17.

Контракти страхування та перестрахування також наражають Компанію на фінансовий ризик в частині оцінки майбутніх грошових потоків та застосування ставкою дисконтування, що використовуються для коригування грошових потоків.

Всі договори страхування та перестрахування класифікуються як договори без прямої участі та оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА).

На звітну дату зобов’язання на залишок покриття за контрактами страхування та перестрахування  оцінюються відповідно до методу розподілу премій (РАА) оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі та/або період покриття у кожного контракту в групі становить один рік або менше. 

Під час прийняття рішення щодо оцінювання страхових контрактів та контрактів перестрахування із застосування підходу на основі розподілу премій, Компанією було враховано той факт, що переважна кількість договорів передбачає період покриття на дату їх класифікації строком 1 рік та менше.

Одночасно з цим, для контрактів, період покриття яких становить більше 1 року з дати класифікації було проведено додатковий аналіз та обрахунки щодо рівня можливого відхилень за умови якби зобов’язання на залишок покриття за такими контрактами було визначено з використанням загального методу. На кожну звітну дату Відповідальний Актуарій оцінює чи виконуються умови для використання підходу на основі розподілу премії по кожній групі страхових контрактів. Якщо вони не виконуються, то проводить тест на відповідність згідно внутрішньої методики і порівнює зобов’язання на залишок покриття розраховані загальною моделлю та за допомогою підходу на основі розподілу премії. Якщо різниця не матеріальна в абсолютному значенні, то Компанія продовжує використовувати підхід на основі розподілу премії, якщо матеріальна, то Компанія при оцінці зобов’язань на залишок покриття починає використовувати загальну модель.

Розрахунки показали, що відсутні суттєві різниці в оцінці залишку зобов’язання на покриття при застосуванні спрощеного та загального методів.

Компанія не здійснює коригування на часову вартість грошей і вплив фінансового ризику за потоками зобов’язання на покриття, оцінка яких здійснюється на основі розподілу премій.

Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Комісійні винагороди включаються до складу зобов’язань на покриття в розрізі портфелів, а у випадках, коли неможливо визначити портфель до якого вони відносяться, - розподіляються пропорційно нарахованим преміям.

Аквізиційні витрати щодо договорів вихідного перестрахування розподіляються пропорційно частці перестраховика в нарахованих преміях по продукту.

Межі договору Компанія визначає виходячи з:

- Строків дії договору по певному об’єкту страхування;

- Можливості у договорі на певні дати розірвати договір зі сторони Компанії без втрати премії за періоди, під час яких договір діяв чи можливості переглянути умови договори односторонньо зі сторони Компанії.

Відокремлення компонентів від договорів страхування та перестрахування

Страховий контракт може містити інвестиційний та (або) сервісний компонент.

Компанія аналізує контракти на наявність інвестиційного компонента. При наявності відокремлюваного інвестиційного компонента його облік відбувається за принципами МСФЗ 9.

Після виокремлення будь-яких компонентів фінансового інструмента, Компанія аналізує контракти на наявність будь-яких обіцянок щодо передачі страхувальникам окремих товарів або послуг, крім страхового покриття. У випадку наявності в страховому контракті  будь-якої обіцянки передати держателеві страхового полісу відокремлювані товари або нестрахові послуги, тобто сервісного компонента, його облік відбувається із застосуванням МСФЗ 15.

При відокремленні компонентів від страхового контракту Компанія керується зазначеними принципами, можливістю відокремити компонент від страхового складової контракту та рівнем суттєвості.

Товар чи нестрахова послуга, обіцяні держателеві страхового полісу, є відокремлювані, якщо держатель страхового полісу може одержати користь від товару чи послуги або самостійно, або разом із іншими ресурсами, що є легкодоступними для держателя страхового полісу. Легкодоступними ресурсами є товари або послуги, що продаються окремо (Компанією чи іншим суб'єктом господарювання), або ресурси, які держатель страхового полісу вже одержав (від Компанії або від інших операцій чи подій).

Товар або нестрахова послуга, обіцяні держателеві страхового полісу, не є відокремлювані, якщо:

а) грошові потоки та ризики, пов'язані з товаром або послугою є дуже взаємопов'язаними з грошовими потоками та ризиками, що пов'язані зі страховими компонентами контракту; та

б) суб'єкт господарювання, об'єднуючи товар або нестрахову послугу зі страховими компонентами, надає значну послугу.

А також перевіряє матеріальність грошових потоків, які спричинені такими сервісними компонентами. Якщо такі грошові потоки є не матеріальні, то Компанія не відділяє сервісну компоненту від страхового контракту.

Якщо сервісна компонента має превентивний характер щодо зменшення збитків, то вона не відділяється від страхової компоненти.

Аналіз договорів страхування та перестрахування на предмет відокремленості товарів та нестрахових послуг від страхової компоненти на 31.12.2023 року, на 31.12.2022 року та на 01.01.2022 року – як на дату переходу на МСФЗ 17 виявив нестрахові компоненти у вигляді товару або нестрахової послуги і містяться у наступних портфелях:

- MCASCO (у вигляді технічного асистансу)

- HEALTH (у вигляді оздоровчих та профілактичних послуг)

але через їх нематеріальність та/або взаємопов’язності зі страховою компонентою, вони не відділяються від страхової компоненти і обліковуються згідно з МСФЗ 17.

Станом на звітну дату 31 грудня 2023 року, а також на попередні звітні дати 31 грудня 2022 року та 01 січня 2022 року у договорах перестрахування Компанії присутня інвестиційна компонента у договорі MTPL QS, яка визначається як різниця між максимальним та мінімальним рівнем комісійної винагороди від перестраховика.

Агрегація

Страхові контракти групуються за наступними принципами:

- Мають подібні ризики і управляються разом (належать до одного портфелю);

- Контракти, які підписані протягом періоду в 12 місяців (однієї когорти);

- Мають подібну здатність, щоб бути або стати обтяжливими (обтяжливою групою) також можуть бути об’єднані в одну групу.

При первісному визнанні Компанія встановлює групи при первісному визнанні, а в подальшому не переглядає склад груп.

Група страхових контрактів складається з одного контракту, якщо це є наслідком застосування принципів перерахованих вище.

Портфель складається з контрактів, що наражаються на схожі ризики і управління якими здійснюється разом.

Слід очікувати, що контракти в рамках однієї лінійки продуктів, матимуть схожі ризики, а отже слід очікувати, що вони перебуватимуть в одному й тому самому портфелі, якщо управління ними здійснюється разом. Тому Компанія здійснює аналіз в розрізі продуктів страхування на предмет:

- Подібності продуктів та відокремлюваних компонент продуктів  (в частині схожих ризиків та принципів управління);

- Підходів до управління продуктами;

- Каналів продажів.

Основним критерієм розподілення на портфелі є види страхування та їх групування у Solvency II лінії бізнесу. Страхові контракти, які відносяться до одного виду страхування є схожими ризиками і управління якими здійснюється разом.

Продукти, які містять кілька ліцензій, розподіляються на портфелі відповідно до ліцензій, до яких вони відносяться, оскільки тарифи визначаються для кожної ліцензії окремо, і існує можливість дострокового припинення дії однієї ліцензії без розірвання основного контракту (припиняється окремо).

Компанія не включає контрактів, різниця між датами випуску яких перевищує один рік, до однієї й тієї самої групи страхових контрактів.

Річні когорти Компанія визначає на базі дати підписання договору. Всі адендуми, які відносяться до договору страхування будуть належати до когорти цього договору, якщо вони не є суттєвою модифікацією договору (не є предметом сторнування  та нарахування як новий договір у новій групі страхових контрактів).

Первісне визнання та оцінка

Компанія визнає групу випущених ним страхових контрактів, починаючи з більш ранньої з таких дат:

а) початку періоду покриття за групою контрактів;

б) дати, коли перший платіж з боку держателя страхового полісу в групі належить до сплати; і

в) у разі групи обтяжливих контрактів, із тієї дати, коли група стає обтяжливою. Якщо немає визначеної дати до сплати, такою датою вважається дата отримання платежу від власника полісу страхування.

Враховуючи специфіку підходу на основі розподілу премії та умов договорів страхування, Компанія визнає свої зобов’язання на найбільш  ранню дату:

- Дата фактичної оплати;

- Дата початку покриття;

- Коли стає відомо, що група контрактів стає збитковою, тобто на дату підписання обтяжливого договору.

Компанія визнає групу утримуваних контрактів перестрахування наступним чином:

- якщо утримувані контракти перестрахування передбачають пропорційне покриття – на початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування або при первісному визнанні будь-якого базового контракту, залежно від того, яка з цих дат настає пізніше; і
- у решті випадків – з початку періоду покриття групи утримуваних контрактів перестрахування.

При первісному визнанні Компанія оцінює групу страхових контрактів як суму грошових потоків виконання, які складаються з:

- оцінки майбутніх грошових потоків;

- коригування для відображення вартості грошей у часі та фінансових ризиків, пов’язаних з майбутніми грошовими потоками, тією мірою, якою фінансові ризик не включені в оцінки майбутніх грошових потоків;

- коригування на нефінансовий ризик.

Зобов’язання страховика складаються з наступних частин:

- зобов’язання на залишок покриття - грошових потоків виконання, що стосуються майбутніх послуг, віднесених до групи на відповідну дату;

- компонента збитку (яка є частиною зобов’язання на залишок покриття);

- зобов’язання за страховими вимогами, що відбулися - що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Компанія спрощує оцінку зобов’язання на залишок покриття щодо групи страхових контрактів шляхом використання підходу на основі розподілу премії, оскільки Компанія обґрунтовано очікує, що таке спрощення забезпечить оцінку зобов'язання на залишок покриття для групи, яка не відрізнятиметься суттєво від оцінки, яку було б одержано в разі застосування загальної моделі.

При первісному визнанні балансова вартість зобов'язання на залишок покриття дорівнює преміям, одержаним при первісному визнанні, якщо такі є за вирахуванням будь-яких аквізиційних грошових потоків станом на таку дату.

Зобов'язання за страховими вимогами Компанія оцінює, використовуючи загальну модель.

Враховуючи структуру страхового портфелю та швидкості врегулювання, коригування для врахування часової вартості грошей і фінансових ризиків, пов'язаних із майбутніми грошовими потоками має суттєвий ефект на баланс та фінансовий результат Компанії. Тому Компанія здійснює дисконтування під час розрахунку зобов’язань за страховими вимогами.

Компанія прийняла рішення здійснити дезагрегування фінансових доходів або витрат за страхуванням між прибутком або збитком та іншим сукупним доходом в частині зміни ставки дисконтування.

Оцінка після первісного визнання

Балансова вартість групи страхових контрактів станом на кінець кожного звітного періоду є сумою:

- зобов'язання на залишок покриття, і

- зобов'язання за страховими вимогами, що містять грошові потоки виконання, що пов'язані з наданими в минулому послугами, віднесені до групи на відповідну дату.

Зобов’язання на залишок покриття

При застосуванні підходу на основі розподілу премії Компанія оцінює зобов'язання на залишок покриття станом на кінець кожного наступного звітного періоду шляхом коригування балансової вартості на початок періоду на:

- премії, одержані протягом періоду;

- сума, визнана як дохід від страхування за покриттям, наданим у такому періоді;

- аквізиційні грошові потоки;

- будь-які суми, пов'язані з амортизацією аквізиційних грошових потоків, визнаних як витрати у звітному.

Зобов’язання за вимогами

На звітну дату розрахунок зобов’язань за страховими вимогами відбувається шляхом:

- оцінки загального резерву збитків (як суми резерву заявлених, але не виплачених збитків та резерву збитків, що виникли, але не заявлені) методами трикутників в розрізі однорідних груп ризиків (видів страхування);

- оцінки резерву (прямих та непрямих) витрат на врегулювання;

- оцінки резерву під регреси;

- дисконтування;

- корегування на нефінансовий ризик;

- алокування майбутніх грошових потоків (виплат, витрат на врегулювання, регресів) з однорідних груп ризиків на групи страхових контрактів. Частину, що відноситься до резерву заявлених, але не виплачених збитків, береться виходячи з фактичної належності до групи страхових контрактів, частину резерву збитків, що виникли, але не заявлені пропорційно розподіляється до збитків, що виникли).

Оцінки майбутніх грошових потоків

Оцінюючи майбутні грошові потоки, Компанія неупереджено враховує всю обґрунтовану та підтверджену інформацію, що доступна без зайвих витрат або зусиль.  Ця інформація включає як внутрішні, так і зовнішні історичні дані про претензії та інший досвід, щоб оцінити поточні очікування майбутніх подій.

Оцінки майбутніх грошових потоків відображають бачення Компанією поточних умов на дату звітності, якщо оцінки будь-яких відповідних ринкових змінних відповідають спостережуваним ринковим цінам.

Грошові потоки в межах страхового контракту – це потоки, які стосуються безпосередньо виконання контракту, в тому числі грошові потоки, щодо яких суб'єкт господарювання може визначати розмір або строки на власний розсуд.

До грошових потоків у межах контракту належать:

- премії (в тому числі, коригування премій і частки премії), що надійшли від держателя страхового полісу, а також будь-які додаткові грошові потоки, обумовлені такими преміями;

- платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), включаючи страхові виплати, які вже було заявлено, але ще не оплачені (тобто заявлені страхові виплати), страхові виплати за подіями, що відбулись, але вимоги про їх здійснення не було заявлено, а також усі майбутні страхові виплати, стосовно яких суб'єкт господарювання має суттєві зобов'язання;

- платежі держателеві страхового полісу (або від його імені), розмір яких змінюється залежно від доходності базових статей;

- розподіл аквізиційних грошових потоків, що можуть бути віднесені на портфель, до якого належить контракт;

- витрати на розгляд вимог про страхові виплати (тобто витрати, яких суб'єкт господарювання зазнає при з’ясування обставин, обробці та прийняття рішень щодо вимог про страхові виплат за існуючими страховими контрактами, включаючи винагороди юристам і оцінювачам збитків, а також внутрішні витрати на з’ясування обставин щодо вимог про страхові виплати й обробку платежів за такими вимогами);

- витрати, яких суб'єкт господарювання зазнає при наданні контрактних вигод у не грошовій формі;

- витрати на адміністрування та супровід полісів – наприклад, витрати на виставлення рахунків на сплату премій і обробку змін у полісах (наприклад, змін та поновлення). Такі витрати мають включати в себе також регулярні комісії, які, як очікується, доведеться сплачувати посередникам, якщо певний держатель страхового полісу продовжує сплачувати премії в межах страхового контракту;

- податки, що справляються за операціями (зокрема, податки на премії, податки на додану вартість, податки на товари й послуги), та збори (зокрема, збори на пожежну охорону та збори в гарантійний фонд), які виникають безпосередньо з наявних страхових контрактів або можуть бути віднесені на них на обґрунтованій і послідовній основі;

- платежі, які здійснює страховик, від імені держателя страхового полісу, пов’язані з виконанням податкових зобов'язань держателя страхового полісу, а також пов'язані з цим надходження;

- потенційні надходження грошових коштів від відшкодування (наприклад, від утилізації та суброгації) за майбутніми вимогами, передбачені наявними страховими контрактами, а також – у тому обсязі, в якому вони не відповідають критеріям визнання їх окремими активами, – потенційні надходження грошових коштів від відшкодувань за минулими вимогами;

- частка фіксованих і змінних накладних витрат (як то витрат на бухгалтерський облік, роботу з персоналом, інформаційні технології та інформаційну підтримку, амортизацію, оренду, обслуговування та оплату комунальних послуг), що може бути безпосередньо віднесена на виконання страхових контрактів. Такі накладні витрати відносяться на групи контрактів із використанням систематичних і раціональних методів, які послідовно застосовуються до всіх витрат, що мають аналогічні характеристики;

- будь-які інші витрати, що конкретно можуть бути віднесені на держателя страхового полісу згідно з умовами контракту.

Зазначені нижче грошові потоки не враховуються під час оцінювання грошових потоків, що виникнуть у разі виконання Компанією наявного страхового контракту:

- грошові потоки (платежі або надходження), що виникають за утримуваними контрактами перестрахування;

- грошові потоки, що можуть виникати за майбутніми страховими контрактами, тобто грошові потоки за межами наявних контрактів;

- грошові потоки, пов'язані з витратами, які неможливо віднести безпосередньо на портфель страхових контрактів, до складу якого входить контракт, наприклад витрати на розробку продуктів і навчання. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку при їх понесенні;

- грошові потоки, що виникають унаслідок аномальних обсягів марно витрачених на виконання контракту трудових або інших ресурсів. Такі витрати визнаються в прибутку або збитку при їх понесенні;

- платежі за податком на прибуток та надходження за ним, здійснені або одержані страховиком від свого імені. Такі платежі та надходження визнаються, оцінюються й подаються окремо з застосуванням МСБО 12 "Податки на прибуток".

Обтяжливі контракти

При класифікації страхових контрактів обтяжливими Компанія застосовує критерії та підходи до оцінки, визначені МСФЗ 17.

Компанія виходить із того, що жоден із контрактів у портфелі не є обтяжливим при первісному визнанні, якщо факти та обставини не вказують на протилежне. При цьому використовується інформації про оцінки, зроблені у внутрішній звітності суб'єкта господарювання.

При першому використанні стандарту обтяжливість сукупності страхових контрактів визначається на базі наявної статистики щодо комбінованого коефіцієнту. Якщо комбінований коефіцієнт більше за 100%, то відбувається подальший аналіз щодо причин такого результату і якщо він має системний характер і то відбувається оцінка комбінованого коефіцієнту з врахуванням дисконтування та корегування на нефінансовий ризик. Якщо з врахуванням останніх корегувань комбінований коефіцієнт більше 100%, то такі контракти визнаються як обтяжливі. Всі інші контракти визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі.

Компанія не очікує мати контракти, які на початковій стадіях визнання не мають значної ймовірності стати обтяжливими в майбутньому, враховуючи мінливість зовнішніх обставин.

При подальшому оцінюванню визначення обтяжливості базується на бюджетних показників Компанії, які були визначені на історичних даних і базуються на ризик орієнтовному підході. Щоквартально здійснюється аналіз відповідності фактичних показників бюджетним та прогнозним і у випадку суттєво гірших показників, статус обтяжливості щодо страхових контрактів, що будуть випущені у наступному кварталі може бути змінений. Щодо вже випущених страхових контрактів статус обтяжливості не змінюється.

Якщо в будь-який час протягом періоду покриття факти та обставини вкажуть на обтяжливість групи страхових контрактів або ця обтяжливість була очікуваною, виходячи з бюджетних показників на первісне визнання, то Компанія розраховує різницю між:

- балансовою вартістю зобов'язання на залишок покриття; та

- грошовими потоками виконання, що стосуються залишку покриття за даною групою.

До грошових потоків виконання відносяться:

- майбутні грошові потоки, у тому числі: премії, комісії, виплати, регреси, витрати на врегулювання, аквізиційні та адміністративні витрати;
- податок на договори страхування.

Дані показники додаються і щодо них відбувається дисконтування та коригування на нефінансовий ризик.

Якщо обтяжливі групи страхових контрактів мають пропорційне перестрахування, щодо них може визначатися частка перестраховика в компоненті збитку (чистий прибуток) як добуток компоненти збитку на розмір квоти.

Щодо нових продуктів Компанія формує ризик орієнтовний бізнес план, який є основною для визначення статусу щодо обтяжливості страхових контрактів.

Припинення визнання та модифікація

Модифікація контрактів може відбуватись за результатами внесення змін до діючих договорів або внаслідок внесення змін до законодавства.

Компанія аналізує зміни до діючих договорів на предмет їх відповідності умовах модифікації з урахуванням рівня матеріальності внесених змін. Рівень матеріальності в даному випадку є предметом значного судження управлінського персоналу та визначається Компанією з урахуванням фінансових показників окремих портфелів та залежить від середнього рівня договірної суми контрактів в даному портфелі, загального обсягу  портфеля, до якого включено відповідний контракт, та інших.

У разі модифікації умов страхового контракту суб'єкт господарювання припиняє визнання первісного контракту й визнає модифікований контракт, як новий контракт із застосуванням МСФЗ 17 або інших Стандартів, які застосовуються лише, і тільки лише, у разі виконання будь-якої з умов, вказаних нижче:

- якби модифіковані умови містилися у контракті від самого початку, то:

- модифікований контракт було б виключено зі сфери застосування МСФЗ 17;

- суб'єкт господарювання відокремив би різні компоненти від основного страхового контракту, внаслідок чого виник би інший страховий контракт, до якого застосовувався б МСФЗ 17;

- модифікований контракт мав би значно відмінні межі контракту;

- модифікований контракт було б включено до іншої групи контрактів;

- суб'єкт господарювання застосовував до первісного контракту підхід на основі розподілу премії, але внаслідок модифікації контракт більше не відповідає критеріям для застосування зазначеного підходу.

Якщо модифікація контракту не відповідає жодній із умов, то суб'єкт господарювання розглядає зміни у грошових потоках, викликані модифікацією, як зміни в оцінках грошових потоків виконання. Всі такі зміни  відображаються в складі доходів чи витрат Компанії.

Компанія припиняє визнання страхового контракту за умови спливу терміну виконання зобов'язання за страховим контрактом, коли його виконано або анульовано; у разі його модифікації.  Припинення страхових контрактів відбувається в межах відповідної групи шляхом вилучення з обсягу грошових потоків виконання групи теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та коригування на нефінансовий ризик, що пов’язані з правами й обов'язками, визнання яких в групі було припинено.

Компанія подає в прибутку або збитку дохід від страхування, одержаний від груп випущених страхових контрактів. Дохід від страхування відображає надання покриття та інших послуг, передбачених групою страхових контрактів, у розмірі, що відображає ту компенсацію, право на яку суб'єкт господарювання розраховує отримати в обмін на такі послуги.

Доходом від страхування за цей період є сума очікуваних надходжень премій віднесена на період. Компанія відносить очікувані надходження премій на кожний період покриття на основі часу, що минає.

Компанія подає в прибутку або збитку витрати на страхові послуги що виникають за групою випущених страхових контрактів, які включають у себе страхові вимоги за подіями, що сталися, інші понесені витрати на страхові послуги.

Фінансові доходи або витрати за страхуванням включають у себе зміну балансової вартості групи страхових контрактів, зумовлену:

а) впливом часової вартості грошей і змін у часовій вартості грошей;

б) впливом фінансового ризику та змін у фінансовому ризику.

Компанія подає доходи або витрати за утримуваними контрактами перестрахування окремо від витрат чи доходів від випущених страхових контрактів.

Всі аквізиційні витрати (окрім комісії) визнаються такими, що понесені у момент їх виникнення. Витрати по комісійній винагороді Компанія включає до балансової вартості активу/зобов’язання за договорами страхування та здійснює їх визнання у витратах на періодичній основі.

Алокація витрат на групи страхових контрактів відбувається: у відповідності до затвердженої політики.

Даний розподіл витрат на виконання страхових контрактів передбачає наступні кроки розподілу витрат:

- На першому етапі  розрізняють витрати, що відносяться на виконання страхових контрактів у відповідності до МСФЗ 17 (attributable costs), і витрати, які не відносяться на виконання страхових контрактів (non- attributable costs) – 1й рівень перерозподілу.

- На наступному кроці лише віднесені витрати за МСФЗ 17 (attributable costs) відображаються вздовж попередньо визначеної структури центру витрат, наприклад актуарія, ради директорів, філій тощо. Для кожної з цих груп центрів витрат (CCG) визначають певну частку віднесення і далі відсоток на кожну функціональну область на CCG. Результатом є сума витрат для кожної попередньо визначеної функціональної сфери (витрати на придбання, витрати на управління активами тощо) - 2-й рівень перерозподілу.

- Ці витрати на рівні функціональної сфери згодом призначаються актуарним портфелям на основі заданого відсотка для кожного актуарного портфеля. - 3-й рівень перерозподілу.

Представлення у фінансовій звітності

Компанія окремо подає у звіті про фінансовий стан балансові вартості груп:

а) випущених страхових контрактів, що є активами;

б) випущених страхових контрактів, що є зобов'язаннями;

в) утримуваних контрактів перестрахування, що є активами, та

г) утримуваних контрактів перестрахування, що є зобов'язаннями.

Компанія включає будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами страхових контрактів потоками в балансову вартість відповідних груп випущених страхових контрактів, а будь-які активи чи зобов'язання для грошових потоків за групами утримуваних контрактів перестрахування в балансову вартість груп утримуваних контрактів перестрахування.

Дисконтування

Предметом дисконтування є зобов’язання за страховими вимогами та майбутні потоки при визначенні компоненти збитку. Компанія здійснює дисконтування своїх грошових потоків використовуючи криві дисконтування, які обчислюється централізовано у Групі на базі buttom up approach  та з використанням безризикової ставки дохідності на базі справедливої вартості ОВДП (джерело: "Bloomberg").

Компанія здійснює дисконтування грошових потоків у національній валюті та іноземній валюті, використовуючи криві дохідності гривні, доларах США та євро відповідно. 

Середні ставки дисконтування, які використовувались, представлені у наступній таблиці:

Коригування на нефінансовий ризик

Компанія  коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію, якої потребує вона за те, що приймає на себе невизначеність щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику.

Для розрахунку корегування на нефінансовий ризик використовувався підхід cost of capital, який базується на стандартних відхиленнях зі стандартної формули SII (3 сігма) та рівнем достовірності в 99,7%. Даний підхід визначений Груповою політикою Компанії.

Коригування на нефінансовий ризик для страхових контрактів оцінює компенсацію, якої Компанія потребувала би для того, щоб для Компанії не було різниці між:

а) виконанням зобов'язання, яке має певний діапазон можливих наслідків, обумовлених нефінансовим ризиком; і

б) виконанням зобов'язання, яке зумовлює виникнення фіксованих грошових потоків з такою самою очікуваною теперішньою вартістю, що й страхові контракти.

Перехідні положення

Перше застосування стандарту передбачає ретроспективне його застосування, окрім випадків, коли це практично нездійсненно, у такому разі суб’єкти мають можливість застосувати модифікований ретроспективний підхід або підхід справедливої вартості. 

При первинному застосуванні стандарту Компанія використала для ретроспективного перерахунку показників на дату переходу 01.01.2022 метод повного ретроспективного підходу щодо всіх груп страхових контрактів.

Для ретроспективного застосування МСФЗ 17 на дату переходу 01 січня 2022 року Компанія:

- ідентифікувала, визнавала та оцінювала кожну групу контрактів страхування та перестрахування так, ніби МСФЗ 17 застосовувався завжди;

- ідентифікувала, визнавала та оцінювала будь-які активи для аквізиційних грошових потоків від страхування так, ніби МСФЗ 17 застосовувався завжди;

- припинила визнання будь-яких наявних залишків, яких би не існувало в тому разі, якби МСФЗ 17 застосовувався завжди;

- визнала одержану при цьому чисту різницю у власному капіталі.

До залишків, визнання яких було припинено, віднесено відстрочені аквізиційні витрати, дебіторська та кредиторська заборгованості за страховою діяльністю, а також резерви збитків, резерв незароблених премій та резерви належних виплат (це також стосується і частки перестраховиків в таких резервах), що відносяться до діючих договорів страхування. Відповідно до МСФЗ 17, вони включені в оцінку договорів страхування.

На момент переходу частина продуктів була предметом розділення на різні портфелі. Компоненти продукту, що були включені до різних портфелів, є по своїй суті окремими компонентами, тобто мають окрему тарифну політику, не мають взаємопов’язаності по ризикам та можуть бути достроково припинені окремо один від одного.

Нематеріальні активи Компанії включають переважно програмне забезпечення та ліцензії. Придбані нематеріальні активи відображаються у фінансовій звітності за фактичними витратами за вирахуванням накопиченої амортизації та збитків від знецінення.

Витрати на придбання ліцензій на спеціальне програмне забезпечення та його впровадження капіталізуються у вартості відповідного нематеріального активу.

Витрати, пов’язані з нематеріальними активами капіталізуються тільки в тому випадку, якщо вони збільшують майбутні економічні вигоди, пов’язані з тим об’єктом, до якого ці витрати відносяться.

Інвестиційна нерухомість представляє собою приміщення, які утримуються з метою отримання доходів від оренди або приросту вартості та не використовуються Компанією. Інвестиційна нерухомість первісно оцінюється за собівартістю, включаючи витрати на здійснення операції. Після первісного визнання інвестиційна нерухомість відображається за справедливою вартістю, яка визначається на основі ринкових даних за допомогою професійних незалежних оцінювачів, за вирахуванням накопичених у подальшому збитків від знецінення. Переоцінка здійснюється щорічно, щоб балансова вартість інвестиційної нерухомості не відрізнялась істотно від вартості, яка була б визначена з використанням справедливої вартості на звітну дату. Прибутки або збитки, які виникають у результаті зміни справедливої вартості інвестиційної нерухомості, включаються до складу прибутку або збитку того періоду, у якому вони виникають.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих документах загальна номінальна вартість випущених акцій.

Резерв переоцінки – включає суми переоцінки нерухомості та фінансових інвестицій, які обліковуються за справедливою вартістю.

Інші резерви у складі власного капіталу включають:

Емісійний дохід це додатковий вкладений капітал, який складається з суми, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

Резервний капітал формується щорічними відрахуваннями з нерозподіленого прибутку. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду визначається установчими документами.

Додатковий капітал – додатковий фонд накопичення, що формується згідно Статуту за рахунок прибутку Компанії за рішенням Загальних зборів акціонерів.

Прибутки/(збитки) за страховими договорами - зміна балансової вартості групи страхових контрактів, зумовлена впливом фінансового ризику та змін у фінансовому ризику

Нерозподілений прибуток включає суми накопичених прибутків та збитків за весь період діяльності Компанії за вирахуванням дивідендів та інших розподілень прибутку за рішенням акціонерів.

Можливість Компанії повідомляти й виплачувати дивіденди підпадає під регулювання чинного законодавства України. Дивіденди за звичайними акціями відображаються в фінансовій звітності як використання нерозподіленого прибутку в міру їх оголошення. 

Компанія як орендар

Договір є орендним чи містить оренду, якщо він передає право контролювати користування ідентифікованим активом протягом певного періоду часу в обмін на компенсацію.

Як практичний прийом, Компанія вирішила, за класом базового активу, не розмежовувати компоненти що не пов’язані з орендою та оренди, а натомість обліковувати кожний компонент оренди та будь-які пов’язані з ним компоненти, що не пов’язані з орендою, як єдиний компонент оренди. Компанія обліковує витрати, що компенсують комунальні платежі, охорону орендованих приміщень та інші подібні витрати на утримання окремо, від основного договору оренди. Зазвичай подібні послуги отримуються за ринковими цінами, відповідно такі витрати визнаються в Звіті про прибутки та збитки в момент їх виникнення.

Компанія визнає орендні платежі, як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди для договорів оренди які є короткостроковими (строк оренди до 12 місяців). Прийнято рішення застосовувати це виключення для всіх видів базових активів. Виключення застосовується також для оренди, за якою базовий актив є малоцінним (вартість нового активу становить менше 120 тис. грн.).

Первісна оцінка активу з права користування

На дату початку оренди Компанія оцінює актив з права користування за собівартістю.

Собівартість активу з права користування складається з:

а. суми первісної оцінки орендного зобов’язання;

б. будь-яких орендних платежів, здійснених на, або до дати початку оренди, за вирахуванням отриманих стимулів до оренди;

в. будь-які первісні прямі витрати, понесені орендарем; та

г. оцінку витрат, які будуть понесені орендарем у процесі демонтажу та переміщення базового активу, відновлення місця, на якому він розташований, або відновлення базового активу до стану, що вимагається умовами оренди.

Первісна оцінка орендного зобов’язання

На дату початку оренди Компанія оцінює орендне зобов’язання за теперішньою вартістю орендних платежів, не сплачених на таку дату. Орендні платежі дисконтуються, застосовуючи припустиму ставку відсотка в оренді, якщо таку ставку можна легко визначити.

Якщо таку ставку не можна легко визначити, то орендар застосовує ставку додаткових запозичень.

Ставка додаткових запозичень - ставка відсотка, яку Компанія сплатила б, щоб позичити на подібний строк та з подібним забезпеченням коштів, які необхідні для того, щоб отримати актив, за вартістю подібний до активу з права користування за подібних економічних умов.

На дату початку оренди орендні платежі, включені в оцінку орендного зобов’язання, складаються з вказаних далі платежів за право використання базового активу протягом строку оренди, які не були сплачені на дату початку оренди:

а. фіксовані платежі, в тому числі по суті фіксовані платежі, за вирахуванням будь-яких стимулів до оренди, що підлягають отриманню;

б. зміні орендні платежі, які залежать від індексу чи ставки, первісно оцінені з використанням такого індексу чи ставки на дату початку оренди;

в. сум, що, як очікується, будуть сплачені орендарем за гарантіями ліквідаційної вартості;

г. ціну виконання можливості придбання, якщо орендар обґрунтовано впевнений у тому, що він скористається такою; та

д. платежі в рахунок штрафів за припинення оренди, якщо строк оренди відображає реалізацію орендарем можливості припинення оренди.

Змінні орендні платежі, що залежать від індексу або ставки, включають, наприклад, платежі, пов’язані з індексом споживчих цін, платежі, пов’язані з еталонною ставкою відсотка (такою як LIBOR), або платежі, які змінюються зі змінами ринкових орендних ставок.

Подальша оцінка активу з права користування

Після дати початку оренди орендар оцінює актив з права користування, застосовуючи модель собівартості:

а. з вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків внаслідок зменшення корисності; та

б. з коригуванням на будь-яку переоцінку орендного зобов’язання.

Амортизація нараховується із застосуванням вимог МСБО 16 Основні засоби, з урахуванням

Переоцінка орендного зобов’язання

Після дати початку оренди орендар визнає суму переоцінки орендного зобов’язання як коригування активу з права користування. Однак якщо балансова вартість активу з права користування зменшилася до нуля і відбувається подальше зменшення оцінки орендного зобов’язання, то орендар визнає будь-яку решту суми переоцінки у прибутку або збитку.

Орендар переоцінює орендне зобов’язання, дисконтуючи переглянуті орендні платежі з використанням переглянутої ставки дисконту, якщо виконується будь-яка з таких двох умов:

а. змінився строк оренди. Орендар визначає переглянуті орендні платежі на основі переглянутого строку оренди; або

б. змінилася оцінка можливості придбання базового активу. Орендар має визначити переглянуті орендні платежі з метою відобразити зміну сум, що мають бути сплачені у разі використання можливості придбання.

Компанія переоцінює орендне зобов’язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів, якщо змінилися майбутні орендні платежі внаслідок зміни індексу або ставки, які були використані для визначення таких платежів. Компанія переоцінює орендне зобов’язання з метою відобразити ці переглянуті орендні платежі лише тоді, коли змінилися грошові потоки (тобто, коли починає діяти коригування орендних платежів). Компанія визначає переглянуті орендні платежі для решти строку оренди на основі переглянутих договірних платежів.

Компанія  як орендодавець

За МСФЗ 16 орендодавець продовжує класифікувати оренду як фінансову чи операційну та обліковує ці два типи оренди по різному.

Запаси оприбутковуються за фактичними цінами придбання, тобто за первісною вартістю, з урахуванням витрат на транспортування від постачальника, податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Запаси, що згідно з рішенням інвентаризаційної комісії не принесуть Компанії економічних вигод у майбутньому, визнаються неліквідними, та списуються в бухгалтерському обліку. Запаси господарських матеріалів на дату балансу враховуються в бухгалтерському обліку за меншою вартістю з двох – собівартість або чиста ціна реалізації.

Компанія використовує:

- бланки, необхідні для надання послуг зі страхування (страхові поліси тощо);

- бланки суворого обліку, необхідні для господарських операцій (трудові книжки та вкладиші до них, ліцензії тощо).

Взаємозалік фінансових активів та зобов'язань з подальшим включенням до звіту про фінансовий стан лише їхньої чистої суми здійснюється лише тоді, коли існує юридично визначене право взаємозаліку визнаних сум і є намір провести розрахунок на основі чистої суми або одночасно реалізувати актив та розрахуватися за зобов'язанням.

Основні засоби (окрім нерухомості) після первісного визнання обліковуються за історичною собівартістю за мінусом накопиченої амортизації та збитків від знецінення. У разі якщо об’єкт основних засобів складається з декількох компонентів, що мають різний строк корисного використання, такі компоненти відображаються як окремі об’єкти основних засобів. Нерухомість обліковується за справедливою вартістю.

Витрати на ремонт та технічне обслуговування визнаються витратами по мірі їх виникнення. Витрати на заміну значних компонентів основних засобів капіталізуються із наступним списанням заміненого компоненту.

Наприкінці кожного звітного періоду проводиться оцінка наявності ознак знецінення основних засобів. Якщо такі ознаки існують, розраховується вартість відшкодування, яка дорівнює справедливій вартості активу мінус витрати на продаж або вартості використання, залежно від того, яка з цих сум більша. Балансова вартість активу зменшується до вартості відшкодування, а збиток від знецінення визнається у прибутку чи збитку за рік. Збиток від знецінення, відображений щодо будь-якого активу у минулих періодах, сторнується, якщо мала місце зміна в оцінках, що використовувались для визначення вартості використання активу або його справедливої вартості за мінусом витрат на продаж.

Прибуток або збитки від вибуття основних засобів визначаються шляхом порівняння суми надходжень із балансовою вартістю та визнаються у прибутку чи збитку за рік (у складі інших доходів або витрат).

Контракти перестрахування

Портфель Компанії за договорами перестрахування складається з договорів факультативного та облігаторного перестрахування.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з факультативного перестрахування відбувається аналогічно до прямого страхування але з розподіленням на внутрішньогрупового перестраховика та інших. Когорти визначаються на базі дати підписання договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Визначення портфелів у вихідному перестрахуванню з облігаторного перестрахування базується на принципі один договір облігаторного перестрахування – один портфель. Когорти визначаються на базі дати початку покриття договору перестрахування. Всі групи страхових контрактів визнаються як ті, що відносяться до групи всіх інших контрактів у портфелі щодо статусу обтяжливості.

Компанія має досить детальне агрегування за портфелями, що призводить до значної кількості видів портфелів, при цьому частина цих портфелів мають несуттєву балансову вартість.

З метою подання у цій фінансовій звітності дійсно суттєвої інформації, Компанією було прийнято рішення щодо розкриття інформації щодо прямого страхування та вхідного перестрахування в розрізі наступних агрегованих портфелів: motor vehicle liability, other motor, marine, aviation and transport, fire and other damage to property, medical expense, general liability.

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО

Україна

04050, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, 44

У структурі ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» є двадцять п’ять обласних дирекцій. Бухгалтерський та податковий облік в Компанії ведуться централізовано Головним офісом у розрізі кожного регіонального підрозділу

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» у звітному періоді свою діяльність здійснювала на підставі ліцензій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Метою діяльності Компанії є одержання прибутку шляхом надання послуг зі страхування життя та здоров’я усіх видів страхового захисту майнових інтересів громадян, і юридичних осіб та здійснення фінансової діяльності в межах, визначених законодавством та Статутом Компанії. Предметом безпосередньої діяльності Компанії є проведення страхування, перестрахування і здійснення фінансової діяльності, пов’язаної з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Ця фінансова звітність підготовлена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), виданих Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). При підготовці цієї фінансової звітності управлінський персонал Компанії ґрунтувався на своїх кращих знаннях і розумінні Міжнародних стандартів фінансової звітності та інтерпретацій, фактів і обставин, які могли вплинути на цю фінансову звітність.

Цю фінансову звітність було підготовлено на основі принципу безперервності діяльності, що передбачає реалізацію активів і погашення зобов’язань у ході поточної операційної діяльності. Формуючи таке професійне судження, керівництво врахувало фінансовий стан Компанії, свої існуючі наміри, постійну фінансову підтримку з боку материнської компанії, заплановану в бюджеті прибутковість діяльності у майбутньому та доступ до фінансових ресурсів, а також проаналізувало вплив поточної фінансової та економічної ситуації на майбутню діяльність Компанії.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі – "Указ") на території України введення воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Торгово-промислова палата України (далі – "ТПП України") листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану відповідно до Указу. Також  ТПП України  підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності по зобов’язанням, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).  

Воєнна агресія, яку веде Російська Федерація проти України з 24 лютого 2022 року створює суттєву невизначеність, яка може поставити під значний сумнів можливість Компанії продовжувати свою діяльність на безперервній основі через зовнішні фактори..

Керівництво Компанії розглянуло умови та обставини, які розкриті нижче, при визначенні того, чи зможе Компанія продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

Активні бойові дії не вплинули на здатність компанії вести господарську діяльність. Компанія не має залежності від логістичних ланцюгів постачання, тому цей фактор не є перепоною для продовження безперервної діяльності Компанії.

У 2023 році Компанія значно збільшила вкладення у фінансові активи, які є гарантією покриття страхових резервів, забезпечення платоспроможності Компанії, та здатності виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Приріст довгострокових фінансових активів у 2023 році порівняно з 2022 роком склав 13,7 % (928 857 тис. грн у 2023 році проти 816 694 тис. грн у 2022 році).

Також Компанія збільшила вкладення у поточні фінансові активи на 112 163 тис. грн. порівняно з даними 2022 року. Це свідчить про наміри Компанії здійснювати безперервну діяльність у майбутньому.

Впродовж 2023 року Компанія вчасно та в повному обсязі здійснювала оплату всіх обов’язкових податків та платежів до бюджету, заборгованість по сплаті податків відсутня.

Фінансова звітність складена на основі припущення про безперервність діяльності Компанії, та про те, що ця діяльність триватиме в передбачуваному майбутньому. Компанія не має ні наміру, ні потреби в початку процедури ліквідації або в припиненні діяльності. Компанія не припинила надання послуг із страхування. Динаміка по  частковому зменшенню обсягу операцій спостерігалась тільки у березні 2022 року, в подальшому Компанія відновила об’єми продажів.

Всі працівники Компанії продовжують працювати в штатному режимі. З боку управлінського персоналу та керівництва задіяні всі міри задля безпечного, комфортного та безперебійного робочого процесу співробітників, заробітна плата виплачується вчасно та в повному обсязі.  

Основні принципи облікової політики, що використовувались у ході підготовки цієї фінансової звітності, наведено далі. Ці принципи застосовувались послідовно відносно всіх періодів, поданих у звітності, якщо не зазначено інше.

Звітним періодом для складання фінансової звітності вважається календарний рік, проміжна скорочена фінансова звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року.

Облікова політика ПрАТ "УСК"КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" (далі – Облікова політика) визначає єдині методологічні основи організації ведення бухгалтерського обліку та сформована у відповідності до вимог чинного законодавства України, згідно з положеннями Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

При складанні цієї фінансової звітності Компанія вперше застосувала МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 17 "Страхові контракти". Вплив застосування МСФЗ 9 та МСФЗ 17 розкрито далі у Примітці 10.

Складання фінансових звітів відповідно до МСФЗ вимагає від управлінського персоналу здійснення оцінок та припущень, які впливають на відображені суми активів та зобов’язань, а також розкриття інформації про непередбачені активи та зобов’язання на дату фінансових звітів і відображені суми доходів та витрат звітного періоду. Через невизначеність, властиву здійсненню таких оцінок, фактичні результати, відображені у майбутніх періодах, можуть базуватися на сумах, що відрізняються від таких попередніх оцінок. Оцінки та судження, які найбільше впливають на суми, визнані у фінансовій звітності і оцінки, які можуть призвести до значних коригувань балансової вартості активів та зобов’язань у майбутньому, включають судження, які відносяться до обліку договорів страхування.

Облік договорів страхування:

Оцінки майбутніх грошових потоків

Оцінюючи майбутні грошові потоки, Компанія неупереджено враховує всю обґрунтовану та підтверджену інформацію, що доступна без зайвих витрат або зусиль.  Ця інформація включає як внутрішні, так і зовнішні історичні дані про претензії та інший досвід, щоб оцінити поточні очікування майбутніх подій.

Оцінки майбутніх грошових потоків відображають бачення Компанією поточних умов на дату звітності, якщо оцінки будь-яких відповідних ринкових змінних відповідають спостережуваним ринковим цінам.

Дисконтування

Предметом дисконтування є зобов’язання за страховими вимогами та майбутні потоки при визначенні компоненти збитку. Компанія здійснює дисконтування своїх грошових потоків використовуючи криві дисконтування, які обчислюється централізовано у Групі на базі buttom up approach та з використанням безризикової ставки дохідності на базі справедливої вартості ОВДП (джерело - Bloomberg).

Компанія здійснює дисконтування грошових потоків у національній валюті та іноземній валюті, використовуючи криві дохідності гривні та євро відповідно. Середні ставки представлені у наступній таблиці:

Коригування на нефінансовий ризик

Компанія коригує оцінку теперішньої вартості майбутніх грошових потоків, щоб відображати компенсацію, якої потребує вона за те, що приймає на себе невизначеність щодо суми та строків грошових потоків, які виникають в наслідок нефінансового ризику.

Для розрахунку корегування на нефінансовий ризик використовувався підхід cost of capital, який базується на стандартних відхиленнях зі стандартної формули SII (3 сігма) та рівнем достовірності в 99,7%. Даний підхід визначений Груповою політикою Компанії.

Коригування на нефінансовий ризик для страхових контрактів оцінює компенсацію, якої Компанія потребувала би для того, щоб для Компанії не було різниці між:

а) виконанням зобов'язання, яке має певний діапазон можливих наслідків, обумовлених нефінансовим ризиком; і

б) виконанням зобов'язання, яке зумовлює виникнення фіксованих грошових потоків з такою самою очікуваною теперішньою вартістю, що й страхові контракти.

Очікувані кредитні збитки

Основний принцип моделі очікуваних кредитних збитків полягає у відображенні загальної картини погіршення або покращення кредитної якості фінансових інструментів. Сума очікуваних кредитних збитків, яка визнається у вигляді оціночного резерву, залежить від ступеню погіршення кредитної якості після первісного визнання. У відповідності із загальним підходом є дві бази оцінки:

- очікувані кредитні збитки протягом 12 місяців (стадія 1), яка застосовується з моменту первісного визнання за умови відсутності значного збільшення кредитного ризику;

- очікувані кредитні збитки протягом всього строку дії фінансового інструменту (стадія 2 та 3), яка застосовується у разі значного збільшення кредитного ризику.

Для активів, що були придбані до 24 лютого 2022 року ми застосовуємо Стадію 2 у зв'язку  зі значним зниженням рейтингів після вторгнення російських військ на територію України та початком повномасштабної війни.

Суверенні рейтинги дефолту застосовуються до всіх державних облігацій і державних банків. Джерелом ставок є звіти Standard & Poor's. Кредитні рейтинги можуть коригуватися відповідно до власних даних з відкритих джерел.

Основні політики управління капіталом спрямовані на забезпечення безперервності діяльності Компанії, відповідність ключових показників вимогам законодавства України до страхових компаній, а також приріст капіталу, що є у розпорядженні акціонерів. Прийняття відповідних рішень стосовно підтримання або зміни структури капіталу належить до компетенції Загальних зборів акціонерів Компанії.

Управління капіталом Компанії спрямоване на досягнення наступних цілей:

- дотримання вимог до капіталу, встановлених страховим регулятором (Національний банк України);

- забезпечення здатності Компанії функціонувати в якості безперервно діючого підприємства. Компанія вважає, що загальна сума капіталу, управління яким здійснюється, дорівнює сумі капіталу, показаного у звіті про фінансовий стан. Станом на кінець кожного звітного періоду Компанія аналізує наявну суму власного капіталу та може її коригувати шляхом виплати дивідендів акціонерам або повернення капіталу акціонерам.

Компанія не має офіційного внутрішнього документу, що визначає принципи управління капіталом, однак Керівництво приймає засоби по підтриманню капіталу на рівні, достатньому для задоволення операційних та стратегічних потреб Компанії, а також для підтримання довіри учасників ринку. Це досягається шляхом ефективного управління грошовими потоками, постійного контролю доходів та витрат, планування інвестиційною політикою. Здійснюючі дані заходи, Компанія прагне забезпечити стійкий ріст прибутку.

Політика Компанії щодо управління капіталом у рамках страхової і не страхової діяльності спрямована на підтримку достатнього рівня капіталу, передбаченого вимогами Закону України "Про страхування" та всіма додатковими вимогами Національного Банку України.

Керівництво щорічно оцінює структуру капіталу Компанії. В ході цього розгляду керівництво аналізує вартість капіталу, а також ризики, пов'язані з кожним класом капіталу.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року N 913 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)" встановлені вимоги до провадження страхової діяльності, зокрема вартість чистих активів страховика, створеного у формі акціонерного товариства або товариства з додатковою відповідальністю, після закінчення другого та кожного наступного фінансового року з дати внесення інформації про заявника до Державного реєстру фінансових установ має бути не меншою зареєстрованого розміру статутного капіталу страховика.

Страхова компанія має такі показники статутного капіталу та чистих активів станом на 31.12.2023 року, 31.12.2022 року:

Компанія не має інструментів капіталу, які можна було б класифікувати як зобов’язання та навпаки.

Станом на 31 грудня 2023 та 2022 років Компанія дотримувалась всіх зовнішніх встановлених вимог щодо капіталу.

Відповідно до вимог Закону України “Про страхування” (ст.30), фактичний запас платоспроможності (ФЗП) страховика повинен перевищувати розрахунковий рівень нормативного запасу (НЗП) на будь-яку дату.

Станом на 31 грудня 2023 року Компанія  виконує зазначену вище вимогу, за даними регуляторної звітності:

фактичний запас платоспроможності Компанія становить - 444 346 тис. грн.,

нормативний запас платоспроможності – 295 762 тис. грн.

Таким чином, величина перевищення фактичного запасу платоспроможності Компанії над розрахунковим нормативним запасом складає 148 584 тис. грн.

Закон України "Про страхування" № 1909-IX від 18 листопада 2021 року  набрав чинності з 19 грудня 2021 року, однак вступає в дію з 01 січня 2024 року. Цей закон змінює цілий спектр вимог до ліцензування страховиків, оцінки їх платоспроможності та ліквідності, корпоративного управління й управління ризиками, припинення діяльності компаній та передавання страхового портфеля тощо.

Цей закон встановлює диференційований підхід до мінімального розміру статутного капіталу страховиків: 32 млн.грн. для страховиків, що здійснюють страхування інших видів, ніж страхування життя, та 48 млн.грн. для компаній зі страхування життя, страховиків із ліцензією на класи страхування відповідальності, кредитів, поруки та на здійснення діяльності з перестрахування.

В цілому, облікова політика Компанії відповідає тій, що застосовувалась у попередньому звітному році. Деякі нові стандарти та інтерпретації стали обов’язковими для застосування з 1 січня 2023 року або після цієї дати. Нижче наведена інформація щодо таких нових та переглянутих стандартів та інтерпретацій.

Поправки до МСБО 1 та Практичних рекомендацій № 2 щодо застосування МСФЗ – "Розкриття інформації про облікову політику"

Поправки мають на меті зробити розкриття інформації про облікову політику більш інформативним шляхом заміни вимоги щодо розкриття інформації про "суттєву облікову політику" на "суттєву інформацію про облікову політику". Поправки також містять вказівки, за яких обставин інформація про облікову політику може вважатися суттєвою, а отже, вимагати розкриття. Ці зміни не впливають на оцінку або подання будь-яких статей у фінансовій звітності Компанії, але впливають на розкриття інформації про її облікову політику.

Поправки до МСБО 8 – "Визначення бухгалтерських оцінок"

Поправки до МСБО 8, які додали визначення бухгалтерських оцінок, уточнюють, що наслідки змін оцінки вхідних даних та застосованих оціночних технік є змінами в облікових оцінках, якщо вони не є результатом виправлення помилок попереднього періоду. Ці зміни уточнюють, як суб'єкти господарювання розрізняють зміни в обліковій оцінці, зміни в обліковій політиці та помилки попереднього періоду.

Ці зміни не вплинули на фінансову звітність Компанії.

Відстрочений податок, пов’язаний з активами та зобов’язаннями, що виникають в результаті однієї операції – поправки до МСБО 12

Поправки пояснюють, що звільнення від первісного визнання не застосовується до операцій, у яких під час первісного визнання виникають рівні суми тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню і тих, що підлягають оподаткуванню (наприклад, оренда, зобов’язання щодо зняття з експлуатації). Дані поправки не мали суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії.

Поправки до МСБО 12 "Податок на прибуток" - Тимчасове звільнення від обліку відстрочених податків у зв’язку з міжнародною податковою реформою ОЕСР

У грудні 2021 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) оприлюднила проект законодавчої бази для глобального мінімального податку, який, як очікується, використовуватиметься окремими юрисдикціями. Метою проекту є зменшення переміщення прибутку з однієї юрисдикції в іншу з метою зменшення глобальних податкових зобов'язань у корпоративних структурах.

У березні 2022 року ОЕСР оприлюднила детальні технічні вказівки щодо Pillar II правил податкової реформи. Користувачі фінансової звітності висловили Раді з МСФЗ занепокоєння щодо потенційних наслідків для обліку податку на прибуток, особливо для обліку відстрочених податків, що випливають із Pillar II правил. У відповідь на ці звернення 23 травня 2023 року Рада з МСФЗ опублікувала поправки до МСБО 12.

Поправки запроваджують обов'язковий виняток для суб'єктів господарювання з визнання та розкриття інформації про відстрочені податкові активи та зобов'язання, пов'язані з типовими правилами другого компонента. Виняток набуває чинності негайно та заднім числом. Поправки також передбачають додаткові вимоги до розкриття інформації щодо схильності суб'єкта господарювання до податку на прибуток за правилами податкової реформ другого рівня. Дані поправки не застосовні для Компанії.

МСФЗ 17 замінює МСФЗ 4 та запроваджує узгоджений на міжнародному рівні підхід до обліку страхових контрактів. До введення МСФЗ 17 у всьому світі існувало значне різноманіття щодо обліку та розкриття інформації про страхові контракти, при цьому МСФЗ 4 дозволяв дотримуватися багатьох попередніх підходів до обліку договорів страхування.

Вплив МСФЗ 17 на фінансові показники Компанії розкрито у Примітці 8.

Компанія вперше застосувала МСФЗ 9 при складанні фінансової звітності за 2023 рік.  Застосування МСФЗ 9 передбачає ретроспективний підхід до класифікації фінансових інструментів, оцінки кредитних збитків і визнання доходів і витрат за фінансовими інструментами.

Вплив МСФЗ 9 на фінансові показники Компанії розкрито у Примітці Y8191005

МСФЗ та Інтерпретації, що не набрали чинності

Компанія не застосовувала наступні МСФЗ, Інтерпретації до МСФЗ та МСБО, зміни та поправки до них, які були опубліковані, але не набрали чинності. Компанія планує застосувати дані зміни з дати набрання ними чинності.

Поправки до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" - Класифікація зобов'язань як поточні та непоточні

Зміни встановлюють, що право суб’єкта господарювання відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду повинно мати суть та повинно існувати на кінець звітного періоду. На класифікацію зобов’язання не впливає ймовірність того, що суб’єкт господарювання реалізує своє право відстрочити погашення зобов’язання щонайменше на дванадцять місяців після звітного періоду.

Поправки набувають чинності для періодів, що починаються з 1 січня 2024 року або пізніше. Поправки застосовуються ретроспективно, дозволяється дострокове застосування. Поправки не будуть мати вплив на класифікацію зобов’язань у звіті про фінансовий стан Компанії.

Поправки до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" - Непоточні зобов'язання з ковенантами

Після оприлюднення змін до МСБО 1 щодо класифікації зобов'язань як поточних та непоточних, Рада з МСФЗ у жовтні 2022 року внесла додаткові зміни до МСБО 1. За цими поправками, лише ковенанти, яких суб'єкт господарювання повинен дотримуватися на дату звітування або до неї, впливають на класифікацію зобов'язання як поточного або непоточного. Крім того, суб'єкт господарювання повинен розкривати інформацію в примітках, яка дозволяє користувачам фінансової звітності зрозуміти ризик того, що непоточні зобов'язання з ковенантами можуть підлягати погашенню протягом дванадцяти місяців.

Поправки набирають чинності для звітних періодів, які починаються з 1 січня 2024 року або після цієї дати. Поправки застосовуються ретроспективно, допускається дострокове застосування. Поправки не будуть мати вплив на класифікацію зобов’язань у звіті про фінансовий стан Компанії.

Поправки до МСФЗ 16 "Оренда" - Зобов'язання з оренди в операціях з продажу і зворотної оренди

У червні 2020 року Комітет з тлумачень МСФЗ ухвалив рішення порядку денного - "Продаж і зворотна оренда зі змінними платежами". Це питання було передано до Ради з МСФЗ, яка у вересні 2022 року оприлюднила поправки до МСФЗ 16. Поправки вимагають від продавця-лізингоодержувача визначити "лізингові платежі" або "переглянуті лізингові платежі" таким чином, щоб продавець-лізингоодержувач не визнавав будь-яку суму прибутку або збитку, пов'язану з правом користування, що зберігається за продавцем-лізингоодержувачем.

Поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати. Дозволяється дострокове застосування. Очікується, що дані поправки не будуть мати суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії.

Поправки до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" - розкриття інформації про механізми фінансування постачальників

У травні 2023 року Рада з МСФЗ опублікувала зміни до МСБО 7 "Звіт про рух грошових коштів" та МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації" з метою уточнення характеристик угод про фінансування постачальників та необхідності додаткового розкриття інформації про такі угоди. Вимоги до розкриття інформації мають на меті допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти вплив механізмів фінансування постачальників на зобов'язання, грошові потоки суб'єкта господарювання та схильність до ризику ліквідності.

Зміни набудуть чинності для річних звітних періодів, які починаються з 1 січня 2024 року або після цієї дати, при цьому дозволено дострокове застосування. Очікується, що зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Компанії.

Поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - Облік в умовах неможливості конвертації.

15 серпня 2023 року Рада з МСФЗ опублікувала поправки до МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" - "Відсутність конвертації".

Ці поправки вимагатимуть від компаній застосовувати послідовний підхід при оцінці того, чи можна обміняти валюту на іншу валюту, а також, коли це неможливо, при визначенні обмінного курсу, який слід використовувати, а також вимоги до розкриття інформації.

Поправки застосовуються до річних звітних періодів, що починаються з 1 січня 2025 року або після цієї дати, при цьому дозволяється дострокове застосування.

Поправки до МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність" та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані компанії та спільні підприємства" - Продаж або внесок активів між інвестором та асоційованою компанією чи спільним підприємством.

Поправки розглядають протиріччя між МСФЗ 10 і МСБО 28, в частині обліку втрати контролю над дочірньою компанією, яка продається асоційованій компанії або спільному підприємству або вноситься в них. Поправки роз'яснюють, що прибутки чи збитки, які виникають в результаті продажу або внеску активів, що представляють собою бізнес, згідно з визначенням в МСФЗ 3, в угоді між інвестором і його асоційованою компанією чи спільним підприємством, визнаються в повному обсязі. Однак прибутки чи збитки, які виникають в результаті продажу або внеску активів, які не становлять собою бізнес, визнаються тільки в межах часток участі, наявних у інших, ніж компанія інвестора в асоційованій компанії чи спільному підприємстві. Рада з МСФЗ відклала дату вступу в силу цієї поправки на невизначений термін, але дозволяється дострокове застосування перспективно.

Фінансова звітність Компанії за рік, що закінчився 31 грудня 2023 року, була затверджена керівництвом Компанії 27 лютого 2024 року

2024-02-27

В Україні продовжується повномасштабна війна з Російською Федерацією та діє правовий режим воєнного стану.

Надалі ключовим ризиком є затягування війни навіть у разі локалізації бойових дій. Це визначатиме необхідність тривалої роботи економіки в екстремальних умовах та збільшуватиме потребу в допомозі від партнерів. Посилюватиметься вплив війни і на світову економіку.

Крім того, значними є ризики систематичних збоїв у ритмічності надходження міжнародної допомоги та/або суттєвішого зниження її обсягів. Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена у найближчі місяці. За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол. США у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.

Ураховуючи баланс ризиків, необхідність підтримання курсової стійкості та помірної інфляції у 2024 році з подальшим її приведенням до цільового діапазону упродовж 2025 року, Правління НБУ 15 березня 2024 року вирішило знизити облікову ставку до 14,5% річних.

Ситуація продовжує розвиватися і її наслідки наразі є до кінця невизначеними. Керівництво не може передбачити всі зміни, які можуть мати вплив на економіку в цілому, а також те, які наслідки вони можуть мати на фінансовий стан та результати діяльності Компанії в майбутньому. Керівництво продовжує стежити за можливим впливом вказаних подій на Компанію і вживатиме всіх можливих заходів для зменшення будь-яких наслідків.

Після дати балансу жодних значних подій, що вимагали б коригування оцінки балансової вартості показників звітності 2023 року  не сталося.

У рамках звітного періоду, у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 у Компанії діяло Правління у наступному персональному складі:

Склад Правління до 31.10.2023:

Голова Правління Грицута Дмитро Олексійович.

Заступник Голови Правління Калита Вячеслав Іванович.

Склад Правління з 01.11.2023:

Голова Правління Грицута Дмитро Олексійович.

Заступник Голови Правління Калита Вячеслав Іванович

Заступник Голови Правління Жижара Ігор Зіновійович

У рамках звітного року діяла Наглядова Рада у наступному персональному складі:

Відомості про управлінський персонал станом на 31.12.2023:

Перелік пов’язаних сторін станом на 31.12.2023 року:

У 2023 році Компанія здійснювала розрахунки з пов’язаними особами.

Залишки за операціями з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня  2023 року представлені таким чином:

Залишки за операціями з пов’язаними сторонами станом на 31 грудня  2022 року представлені таким чином:

Доходи та витрати за операціями з пов’язаними сторонами за 2023 рік представлені таким чином:

У 2023 році Компанія здійснювала розрахунки з пов’язаними особами і по господарським операціям

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА", а саме: витрати за послуги страхування автомобілів Компанії в сумі - 1 069 тис. грн.

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "КНЯЖА ЛАЙФ ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП", а саме витрати за страхування у сумі – 178 тис. грн.

ТОВ "ВІГ СЕРВІСЕЗ УКРАЇНА", а саме: витрати на послуги з розробки та підтримки програмного забезпечення в сумі 9 813 тис.грн.

Акціонерне товариство "ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП АГ Вінер Ферзіхерунг Группе" (VIENNA INSURANCE GROUP AG Wiener Versicherung Gruppe), а саме; надання ІТ-послуг та послуг центру обробки даних – 3 143 тис. грн.

Винагороди у формі акцій – не  нараховувалися та не отримувалися.

Станом на 31 грудня 2023 року, Компанія має поточну кредиторську заборгованість за господарською діяльністю у сумі 4 177,2 тис.грн.

До складу ключового управлінського персоналу  (КУП) включаються:

Голова Правління – 1 особа;  члени Правління – 2 особи; головний бухгалтер – 1 особа;

Наглядова рада – 8 осіб; начальник відділу фінансового моніторингу – 1 особа; керівник служби внутрішнього аудиту – 1 особа.

Голова та члени Наглядової ради винагороди від Компанії у 2023 та 2022 роках не отримували.

Витрати на виплату винагороди ключовому управлінському персоналу у складі 6 осіб у 2023 році становили – 13 291 тис. грн.

Витрати на виплату винагороди ключовому управлінському персоналу у складі 6 осіб у 2022 році становили – 10 387 тис. грн.

В результаті здійснення операцій з пов’язаними особами зменшення обсягу прийнятих активів не відбувалося. Здійснення операцій не призвело до порушення встановлених обов’язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості та ризиковості операцій страховика.

Основні засоби Компанії враховуються і відображаються у фінансовій звітності Компанії відповідно до МСБО 16 "Основні засоби".

Основні засоби оцінюються за умовною  історичною собівартістю за мінусом суми накопиченої амортизації, за виключенням будівель (нерухомості у власному використанні), які оцінюються за справедливою вартістю.

Станом на 31.12.2023 року Компанія провела професійну експертну оцінку обєктів нерухомості, результати якої представлено в таблиці:

*по об’єкту нерухомості в м.Зеленодольськ - експертна оцінка не проводилась у зв’язку з відсутністю реального ринку нерухомості на даній території і неможливості достовірно визначити справедливу вартість об’єкту у зв’язку з військовим станом в країні.

Враховуючи не значну з точки зору облікових оцінок Компанії зміну вартості по об’єктах нерухомості у власному використанні за результатами 2023 року в обліку переоцінка вказаних об’єктів нерухомості не проводилась.

Вартість переоцінених ОЗ за моделлю собівартості представлено в таблиці:

Станом на 31.12.2023 :

· на балансі Компанії об’єкти необоротних активів, що утримуються для продажу, відсутні;

· відсутні основні засоби, що тимчасово не використовуються (консервація, реконструкція);

· відсутні компенсації третіх сторін за об’єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, або які були втрачені чи передані;

· відсутні основні засоби, отримані за договорами фінансової оренди;

· відсутні основні засоби, передані у заставу.

Контрактні зобов’язання з придбання основних засобів з терміном виконання у майбутніх звітних періодах у Компанії відсутні.

Первісна вартість повністю зношених активів станом на 31.12.2023:

малоцінні необоротні матеріальні активи – 7 276 тис. грн. (на 31.12.2022 року  = -7 251 тис. грн.).